Судове рішення #3961711
Справа № 22-ц-150

Справа № 22-ц-150                                 Головуючий у 1-й інстанції - Моргун О.В.

Категорія     48                                         Суддя-доповідач   -  Ведмедь Н.І.

 

У Х В А Л А

іменем    України

 

  03 лютого  2009  року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

            головуючого -  Смирнової Т.В.

            суддів -        Ведмедь  Н.І.,  Ільченко О.Ю.,

            з участю секретаря  судового засідання -     Пархоменко А.П.

            та осіб, які приймають участь у справі :    позивача, відповідачки та третьої особи 

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення  Глухівського  міськрайонного суд від 03 грудня 2008 року

у справі  за позовом  ОСОБА_1 доОСОБА_3, третя особа : ОСОБА_2

про стягнення  аліментів за минулий  час, стягнення неустойки , -

 

В С Т А Н О В И Л А:

   

Рішенням  суду в позовіОСОБА_1  відмовлено  за безпідставністю позовних вимог.

 

В апеляційній  скарзі    ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду , в своїх доводах посилається на те, що відповідачка  постійно затримувала  виплату  аліментів,  не  брала участі  в інших витратах, пов'язаних з його хворобами  і взагалі,     не цікавилася його життям.

Крім того, зазначає, що він продовжує  навчання, тому просить   скасувати  рішення та постановити нове , яким  задовольнити його позовні вимоги.

 

Судом першої інстанції було встановлено, що    відповідно  до рішення Глухівського міськрайонного суду від 24 листопада 1999 року  з ОСОБА_3 стягнуто  аліменти в розмірі  1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до його повноліття, починаючи стягнення з 23 листопада 1999 року , аліменти  вирішено сплачувати батьку ОСОБА_2. ( а.с. 5).

В подальшому  ОСОБА_2 відкликав виконавчий лист і  не звертав  його до виконання.

Рішенням  Глухівського  міськрайонного  суду від 20 вересня  2007  року  частково  задоволені позовні вимоги ОСОБА_2та стягнуто зОСОБА_3  аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини  відповідного  вік, на утримання сина ОСОБА_1, 02 вересня 1990 року народження до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 27 серпня 2007 року та аліменти сплачувати батьку - ОСОБА_2.

Згідно довідки  відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції з 1999 року по 27.09.2007 року виконавчий  лист про стягнення аліментів  зОСОБА_3на виконанні  не знаходився.     27.09.2007 року на виконання надійшов лист 7-747від 20.09.2007р. Глухівського міськрайонного суду   та розпочато стягнення аліментів з 27.08.2007 року ( а.с.36).

Відповідно до довідки - розрахунку  ВДВС Глухівського МРЮ , борг по аліментах по виконавчому листу № 2-747 відсутній ( а.с. 58).

 

 Перевіривши рішення   суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

 

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення   суду першої інстанції.

 

Безпідставними є доводи  апелянта про те, що  відповідачка  постійно затримувала  виплату  аліментів , а тому  повинна сплачувати неустойку, оскільки  як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3аліменти сплачувала систематично за винятком листопада - грудня 2007 року та лютого - квітня 2008 року ( а.с. 55-56)  і  в зазначені періоди  несвоєчасність сплати аліментів була обумовлена її  матеріальним та сімейним  станом, тобто  відсутня її вина, а відповідно до вимог  ст. 196 СК  СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів виникає при  наявності     вини особи, яка  зобов'язана сплачувати   аліменти.

 

Стосовно доводів  апелянта   щодо стягнення  аліментів в зв'язку  з навчанням, то судова колегія це питання не може переглянути  в апеляційному порядку, оскільки  в рішенні суду  відсутні  висновки з цього приводу, а тому  ОСОБА_1  відповідно  до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України має  право звернутись   до суду  першої інстанції  із заявою про  ухвалення додаткового  рішення  стосовно цієї вимоги, яке в подальшому може бути оскаржене.

 

Доводи   апеляційної  скарги   не спростовують  висновків судового рішення і не дають підстав  для висновку про  неправильне  застосування чи порушення  норм матеріального і процесуального   права судом першої   інстанції, а тому відсутні підстави для скасування  чи зміни судового  рішення.

 

 

На підставі викладеного  та   керуючись ст. ст. 303,  307 ч.1 п.1,  308, 313-315    ЦПК України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити, а рішення Глухівського  міськрайонного суду від 03 грудня  2008   року у даній справі залишити без зміни.

 

Ухвала   набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 

 

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація