Справа № 22-ц-150 Головуючий у 1-й інстанції - Моргун О.В.
Категорія 48 Суддя-доповідач - Ведмедь Н.І.
У Х В А Л А
іменем України
03 лютого 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які приймають участь у справі : позивача, відповідачки та третьої особи
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Глухівського міськрайонного суд від 03 грудня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_3, третя особа : ОСОБА_2
про стягнення аліментів за минулий час, стягнення неустойки , -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням суду в позовіОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду , в своїх доводах посилається на те, що відповідачка постійно затримувала виплату аліментів, не брала участі в інших витратах, пов'язаних з його хворобами і взагалі, не цікавилася його життям.
Крім того, зазначає, що він продовжує навчання, тому просить скасувати рішення та постановити нове , яким задовольнити його позовні вимоги.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до рішення Глухівського міськрайонного суду від 24 листопада 1999 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до його повноліття, починаючи стягнення з 23 листопада 1999 року , аліменти вирішено сплачувати батьку ОСОБА_2. ( а.с. 5).
В подальшому ОСОБА_2 відкликав виконавчий лист і не звертав його до виконання.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду від 20 вересня 2007 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2та стягнуто зОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік, на утримання сина ОСОБА_1, 02 вересня 1990 року народження до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з 27 серпня 2007 року та аліменти сплачувати батьку - ОСОБА_2.
Згідно довідки відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції з 1999 року по 27.09.2007 року виконавчий лист про стягнення аліментів зОСОБА_3на виконанні не знаходився. 27.09.2007 року на виконання надійшов лист 7-747від 20.09.2007р. Глухівського міськрайонного суду та розпочато стягнення аліментів з 27.08.2007 року ( а.с.36).
Відповідно до довідки - розрахунку ВДВС Глухівського МРЮ , борг по аліментах по виконавчому листу № 2-747 відсутній ( а.с. 58).
Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін в справі, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що відповідачка постійно затримувала виплату аліментів , а тому повинна сплачувати неустойку, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3аліменти сплачувала систематично за винятком листопада - грудня 2007 року та лютого - квітня 2008 року ( а.с. 55-56) і в зазначені періоди несвоєчасність сплати аліментів була обумовлена її матеріальним та сімейним станом, тобто відсутня її вина, а відповідно до вимог ст. 196 СК СК України відповідальність за прострочення сплати аліментів виникає при наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти.
Стосовно доводів апелянта щодо стягнення аліментів в зв'язку з навчанням, то судова колегія це питання не може переглянути в апеляційному порядку, оскільки в рішенні суду відсутні висновки з цього приводу, а тому ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України має право звернутись до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення стосовно цієї вимоги, яке в подальшому може бути оскаржене.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення і не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Глухівського міськрайонного суду від 03 грудня 2008 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді :