Провадження № 22ц/790/7975/14 Головуючий 1-ї інст. - Сорока О.П.
Справа № 646/7932/14-ц Суддя доповідач - Бровченко І.О.
Категорія: відшкодування шкоди
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
18 липня 2014 року позивач звернулась до суду з позовом до КП «ХМБТІ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок противоправної бездіяльності відповідача щодо здійснення реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди від 12 травня 2009 року, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 29 червня 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між нею та ОСОБА_2 укладено попередній договір від 13 липня 2009 року про укладення договору оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 не пізніше 31 серпня 2009 року. Однак договір оренди не було укладено, оскільки право власності позивача на нежитлові приміщення КП «ХМБТІ» не зареєструвало. Постановою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2011 року визнано протиправною бездіяльність КП «ХМБТІ» стосовно нездійснення розгляду заяви про здійснення державної реєстрації права власності.
Внаслідок противоправної бездіяльності відповідача позивачці була завдана матеріальна шкода у вигляді понесених нею витрат, а саме: сплати штрафу у розмірі 5000 грн., що підтверджується розпискою та упущеної вигоди у вигляді неотримання орендної плати за нежитлові приміщення в період з 31 серпня 2009 року по 01 лютого 2010 року у розмірі 63635 грн., що підтверджується попереднім договором.
Також зазначає, що внаслідок противоправної бездіяльності відповідача у неї погіршився фізичний стан та була принижена її ділова репутація фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим просила стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, вважала недоведеним майнову та моральну шкоду, та просила застосувати строк позовної давності.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України встановлює загальний термін позовної давності тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що 13 липня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписано попередній договір про укладення договору оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 не пізніше 31 серпня 2009 року та передбачено штраф 5000 грн. за невиконання умов угоди.
08 липня 2009 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, яку не було здійснено протягом встановленого законом строку - 14 днів.
З пояснень представника позивача, договір оренди не було укладено у зв'язку з бездіяльністю КП «ХМТБІ» по реєстрації права власності нежитлових приміщень, що належать позивачці.
З розписки від 07 вересня 2009 року вбачається, що ОСОБА_2 отримано від ОСОБА_1 10000 грн., з яких 5000 грн. повернуто авансу сплаченого відповідно до попереднього договору оренди від 13 липня 2009 року та 5000 грн. штрафу, у відповідності до п. 4 зазначеного попереднього договору оренди.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач пропустив строк для звернення до суду з позовом, а відповідач заявив про застосування позовної давності.
Такі висновки суду є обґрунтованими та відповідають нормам матеріального права.
Про порушення відповідачем прав ОСОБА_1 щодо розгляду заяви про здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно вона дізналась коли відповідач не розглянув її відповідну заяву, яка була подана до КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» 08 липня 2009 року, протягом 14 днів з моменту її подачі. З позовом про відшкодування шкоди та збитків ОСОБА_1 звернулась 18 липня 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги щодо переривання строку позовної давності на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2011 року, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, або предметом позову є лише частина вимоги, право на яке має позивач. Разом з тим, вчинення позову за однією вимогою не може переривати позовну давність за іншими вимогами, що входять до змісту цього ж зобов'язання.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2011 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2010 року. Адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» стосовно не розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язано розглянути зазначену заяву.
На даний час позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування відповідачем завданої шкоди та збитків, тобто мають місце інші позовні вимоги, а тому частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 постановою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2011 року не переривається позовна давність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог по даній цивільній справі. Зазначена постанова Вищого адміністративного суду України не є доказом переривання строку позовною давності, а могла бути врахована при обчисленні строку позовної давності. З матеріалів справи не вбачається, що позивач та її представник звертались до суду з заявою про визнання поважними причини пропущення позовної давності.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді -