АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
Справа № 22-к-1489/2007
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі суддів
Вовченка В.М., Білич І.М., Качана В.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2005 року по справі за позовомОСОБА_1 доОСОБА_2,ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У червні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 27.08.2003 року він звернувся з письмовою заявою в Орган опіки і піклування для визначення способу участі в вихованні сина ОСОБА_4 1997 року народження. 27.02.2004 року він отримав рішення органу опіки та піклування, в прийнятті якого після 6 місяців від його звернення брав участьОСОБА_3, інші члени органу були відсутні при прийнятті рішення. 14.10.2004 року він звернувся з письмовою заявою для визначення порядку здійснення його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 і тільки після його восьми звернень відбулося засідання органу опіки в складі двох членівОСОБА_2. таОСОБА_320.01.2005 року він звернувся з письмовою заявою в орган опіки з ціллю перевірки цільового використання ОСОБА_5. аліментів на утримання його сина і 28.01.2005 року органом опіки в складі двох членівОСОБА_2. таОСОБА_3було прийнято рішення № 9 по цільовому використанню аліментів. Також 28.01.2005 року було прийнято рішення № 8 по встановленні порядку здійснення його батьківських прав. До цього часу він не отримав жодного рішення органу опіки і піклування по суті його вимог. ДіямиОСОБА_2. таОСОБА_3йому спричинена моральна шкода, яку він просив стягнути з кожного в розмірі 5000 грн.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2005 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду І інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 стаття 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеним обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -
ухвалила:
Касаційну скаргуОСОБА_1 відхилити, а рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.