АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15

Справа № 22-к-1471/2007

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 липня 2007 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду м. Києва в складі суддів

Вовченка В.М., Білич І.М., Качана В.Я.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргоюОСОБА_1на рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 червня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1про розподіл спадщини, -

встановила:

У серпні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про розподіл спадщини. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що спадковим майном є квартираАДРЕСА_1, спадкоємцями після смерті його діда ОСОБА_3 є позивач та відповідач ОСОБА_1. як брат батька. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину йому ОСОБА_2. належить 3/4 частки квартири, а відповідачу ОСОБА_1. - 1/4 частка. Частка відповідача значно менша і не може бути реально виділена в натурі, а сумісне користування квартирою неможливе. В добровільному порядку відповідач не бажає вирішити спір, тому просив суд ухвалити рішення про припинення права відповідача на частку в зазначеній квартирі і визнати за ним, позивачем право власності на 1/4 частку цієї квартири, а він сплатить відповідачу грошову компенсацію.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2005 року позов ОСОБА_2 задоволений.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 червня 2005 року рішення суду І інстанції змінено, викладено п.4 резолютивної частини рішення в такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. грошову компенсацію вартості 1/4 частки квартириАДРЕСА_1, в розмірі 14150 грн. (чотирнадцять тисяч сто п»ятдесят). В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду І інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 стаття 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеним обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -

ухвалила:

Касаційну скаргуОСОБА_1відхилити, а рішення Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 червня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.