У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Рожина Ю.М.,
суддів - Максимчук З.М., Ковальчук Н.М.,
секретаря судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
з участю
представників позивача „Міськжитлобуд - XXI" Протоповича А.Р., Сибірьової А.А.,
відповідача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу „Міськжитлобуд - XXI" на рішення Рівненського міського суду від 2 вересня 2014 року в справі за позовом обслуговуючого кооперативу „Міськжитлобуд - XXI" до ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та заяви обслуговуючого кооперативу „Міськжитлобуд - XXI" про поворот виконання рішення суду,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 2 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні позову обслуговуючого кооперативу „Міськжитлобуд - XXI" до ОСОБА_3 про розірвання договору доручення та у задоволенні заяви обслуговуючого кооперативу „Міськжитлобуд - XXI" про поворот виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі представник позивача вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при розгляді справи суд фактично ухилився від дослідження усіх обставин справи з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, чим грубо порушив вимоги ст. 212 ЦПК України.
Доводить, що 18 березня 2008 року між ОК „Міськжитлобуд - XXI" та ОСОБА_5 був укладений договір доручення №49, відповідно до якого ОК „Міськжитлобуд - XXI" зобов'язався від імені ОСОБА_5 та за його рахунок створити систему економічної та соціальної самодопомоги для покращення його житлових умов шляхом направлення переданих кооперативу коштів на будівництво трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 83,9 м.кв. та вартістю 287 274 грн. Згідно договору відступлення права вимоги (цесії) від 16.04.2009 року, ОСОБА_5 відступив право вимоги та обов'язки за вказаним договором доручення ОСОБА_3, яким, відповідно до умов договору, були сплачені кошти в сумі 228 000 грн. Однак, за результатами обмірів вказаної квартири було встановлено, що загальна площа квартири становить 85 м.кв. а не 83,9 м.кв. та оцінюється в 291 040 грн. А тому, заборгованість ОСОБА_3 становить 63 040 грн.
Рахує, що судом першої інстанції був помилково зроблений висновок, що за відсутності рішення загальних зборів ОК „Міськжитлобуд - XXI" про зарахування коштів витрачених ОСОБА_3 на добудову квартири, чи про відмову у їх зарахуванні, вимога про розірвання договору доручення є безпідставною, так як умовами договору чітко визначено, що зарахування пайових внесків належить до виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу, а останній заборгував кошти в розмірі 63 040 грн., що є порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Покликаючись на положення ч.2 ст. 380 ЦПК України, звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволені заяви про поворот виконання рішення.
Просить рішення Рівненського міського суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, задовольнити заяву про поворот виконання рішення та повернути документи видані ОСОБА_3 для реєстрації квартири.
В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги. Покликається на те, що судом встановлено, що позивач не виконав умов договору щодо виконання будівельних робіт у будівництві квартири відповідача, який за власні кошти закінчив будівництво в рахунок сплати пайових внесків, за домовленістю сторін, вклавши суму на 26670 грн. 47 коп. більше ніж передбачено договором. Вважає безпідставними вимоги щодо повороту виконання рішення суду за тих обставин, що спірна квартира не належить на даний час відповідачу, яка у законний спосіб була відчужена сторонній особі. Просить апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки рішення загальних зборів ОК „Міськжитлобуд - XXI" щодо зарахування в рахунок сплати пайових внесків коштів, витрачених ОСОБА_3 з власної ініціативи на виконання будівельно-монтажних робіт квартири чи про відмову у зарахуванні цих коштів не приймалось, а тому вимога про розірвання договору доручення на підставі п.п. «г» п. 2.1 даного договору є безпідставною.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України підставами для розірвання договору є вимога однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За цією нормою істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зазначене свідчить, що за даною нормою діями сторони, яка порушила умови договору, повинно бути нанесено іншій стороні шкоду, яка підлягає доказуванню у встановленому законом порядку, що перешкодило отриманню цією стороною того на що вона розраховувала при укладенні договору.
З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2008 року між ОК „Міськжитлобуд - XXI" та ОСОБА_5 був укладений договір доручення № 49.
З умовами даного договору ОСОБА_5 доручив, а ОК „Міськжитлобуд - XXI" зобов'язався від імені за рахунок Довірителя створити систему економічної та соціальної самодопомоги члену ОК „Міськжитлобуд - XXI" для покращення його житлових умов шляхом направлення переданих кооперативу коштів на будівництво трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 83,9 м.кв. загальною вартістю 287 274 грн.
16 квітня 2014 року укладено тристоронній договір, за участю ОК „Міськжитлобуд - XXI", про відступлення права вимоги (цесії), за яким права та обов'язки ОСОБА_5 перейшли до ОСОБА_3, а ОК „Міськжитлобуд - XXI" 16 квітня 2014 року уклало угоду №74 із ОСОБА_3 про асоційоване членство в кооперативі.
Згідно підпункту 1.2 п.1 Договору доручення передача коштів довірителем на виконання обов'язків повіреним здійснюється: перший внесок в розмірі 10% від загальної вартості об'єкту договору протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня укладання договору, наступні платежі здійснюються щомісячно по факту виконання будівельно-монтажних робіт по об'єму.
Відповідно до підпункту 4.1 п.4 договору доручення повірений зобов'язаний виконати доручення довірителя щодо вчинення юридичних дій, передбачених п.1.1 цього договору, протягом строку визначеного рішенням загальних зборів членів кооперативу, але не пізніше двох років з моменту початку дії договору, визначеного п.7.2 договору.
Підпунктом 7.2 п.7 договору доручення передбачено, що термін дії цього договору починає свій перебіг з моменту передачі першого внеску в розмірі 10% від загальної вартості об'єму, визначеного договором, який сплачений Довірителем 25.03.2008 року, за квитанцією №341454 в сумі 29 тис. грн., отже строк виконання будівельно - монтажних робіт та передачі квартири має бути не пізніше 25.03.2010 року.
ОК „Міськжитлобуд - XXI" з підстав неможливості виконати договірні зобов'язання у строк до 25.03.2010 року, погодилось, що ОСОБА_6 самостійно та за власні кошти закінчить виконання робіт за договором в рахунок сплати платежів за пайовими внесками, що не спростовується позивачем та підтверджується листуванням ОК „Міськжитлобуд - XXI" з ОСОБА_6 (а.с.51-52).
Відповідно до Декларації від 11.03.2013 року, затвердженої інспекцією ДАБК Рівненській області, житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 визнано закінчений будівництвом та прийнятий до експлуатації, а розпорядженням Рівненського міського голови №207-р від 1.04.2013 року житловий будинок безоплатно переданий на баланс ОК „Міськжитлобуд - XXI", що підтверджується актом прийняття-передачі №1384 (а.с.146).
Рішенням Рівненського міського суду від 1 листопада 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову ОК „Міськжитлобуд - XXI" про розірвання договору доручення та задоволено зустрічний позов ОСОБА_3, яким визнано за останнім право власності на квартиру АДРЕСА_1, та зобов'язано ОК „Міськжитлобуд - XXI", в особі голови Люльчика О.В., надати ОСОБА_3 документи, необхідні для державної реєстрації права власності на дану квартиру.
На виконання рішення суду ОК „Міськжитлобуд - XXI" передані ОСОБА_3 документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.
Відповідно до нотаріального посвідченого договору від 8.04.2014 року (а.с.197), який неоспорений, ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_8 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1.
14 травня 2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судові рішення по цій справі скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 8 липня 2014 року, яка набрала законної сили, на підставі поданої заяви відповідача, залишено без розгляду зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання права власності на спірну квартиру.
Доводи апеляційної скарги щодо скасування рішення суду не заслуговують на увагу з огляду на те, що правові наслідки, визначені приписами ст.611 ЦК України, настали від дій позивача, який не спромігся виконати зобов'язання щодо покращення житлових умов члену ОК „Міськжитлобуд - XXI" та погодився асоційованим членом кооперативу ОСОБА_3 у виконанні за власні кошти будівельно-монтажних робіт у квартирі АДРЕСА_1.
Доводами апеляційної скарги не доведено настання істотної шкоди, визначеної приписами ч.2 чт.651 ЦК України, що дають підставу для розірвання договору.
У задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції, відмовив з підстав, що власником спірної квартири є ОСОБА_8 тому повернути квартиру з її власності, в порядку ст.380 ЦПК України, є неможливим.
Колегія суддів погоджується із рішенням суду в цій частині з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст. 380 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Рішенням Рівненського міського суду від 1 листопада 2013 року, визнано право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, отже грошові кошти або майно, у розумінні ч.2 ст.380 ЦПК України, з позивача, яким є ОК „Міськжитлобуд - XXI", не стягувалось, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу „Міськжитлобуд - XXI" відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 2 вересня 2014 рок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя Рожин Ю.М.
Судді : Максимчук З.М.,
Ковальчук Н.М.