Справа № 742/1402/14 Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І.
Провадження № 33/795/249/2014
Категорія - ст. 130 ч.1КУпАП
П О С Т А Н О В А
20 листопада 2014 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого, судді - Рудомьотової С.Г.,
розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Прилуки, зареєстрованого у АДРЕСА_2, неодруженого, працюючого пічником в КП „ЧОН-КК", несудимого,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Прилуцького міськрайонного суду від 18 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4000 грн. за те, що він 21 березня 2014 року близько 21 год. 20 хв. в м. Прилуки по вул. 1-го Травня, керував автомобілем «Хонда Такт" без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння /різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незв'язна мова/, від проходження медичного огляду на стан спьяніння у встановленому порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як пропущений з поважних причин, скасувати дану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення та за сплином строків накладення стягнення, посилаючись на порушення судом вимог щодо повного, обьєктивнго та всебічного з'ясування обставин справи та даних про його особу - ст. 129 Конституції України, ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283, 268 КУпАП; порушення процесуального права - він не був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, а тому не міг надати докази на свою користь, а також на те, що судом не звернуто уваги на допущені порушення працівниками ДАІ під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Вказує на те, що взагалі його зупинили працівники МВС та представники „самооборони", а інспектор ДПС ВДАІ Лагус прибув на місце через деякий час. Суд безпідставно вказав на його перебування за кермом автомобіля, бо такої марки автомобілів немає, і він був за кермом не автомобіля. Жодних доказів того, що він відмовлявся від проходження медичного освідування на стан сп"яніння, не добуто. Посилається на порушення працівниками ДАІ Порядку направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану спьяніння та Інструкції про виявлення у водіїв ознак алкогольного спьяніння, що виразилось у тому, що йому не запропонували на місці зупинки застосування спеціальних технічних засобів на виявлення алкоголю, і якби він відмовився, то не відвезли до медичного закладу, а, навпаки, відвезли додому разом з транспортним засобом - скутером. Щодо порушення його прав вказує на те, що суд не встановив його фактичне місце проживання, направляв повідомлення за адресою, де проживає його сестра, з якою він у неприязних відносинах і яка йому про повістки не сповіщала і їх не віддавала. Про постанову суду про його покарання дізнався від представника виконавчої служби щодо сплати штрафу у подвійному розмірі у червні 2014 року, відразу почав цікавитись матеріалами щодо себе, та оскаржувати рішення суду, у такий спосіб пропустивши строк на оскарження по поважній причині. Посилається на безпідставність накладення штрафу у занадто для нього великому розмірі, без врахування судом його характеристик, працевлаштованість, майновий стан, ступінь вини, характеру вчиненого порушення, що не призвело до тяжких наслідків, раніше не судимий, щиро розкаюється.
Перевіривши матеріали справи № 742/1402/14, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо поновлення строку на оскарження та обґрунтування незаконності рішення суду, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що у судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1 присутній не був, але про час і місце розгляду справи сповіщений поштовим повідомленням /а.с. 6, 8/, який не можливо встановити, чи одержував він його особисто за адресою АДРЕСА_2, бо апеляційну скаргу він написав за адресою АДРЕСА_1; свою вину у вчиненні правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП визнав, підписав протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів ДАІ /а.с.3/.
У судове засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, але апеляційні вимоги підтримав, та просив розглянути справу у його відсутність.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2014 року о 21 год. 30 хв. інспектор ДПС ВДАІ Прилуцького МВ, старшина Лагус Б.М., склав протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 957745 щодо ОСОБА_1 за те, що він 21.03.2014 року о 21 год. 20 хв. по вулиці 1 Травня у м. Прилуки, керував скутером марки „Honda Takt 30" б/н, з явними ознаками алкогольного спьяніння /різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незв'язна мова/, від проходження медичного огляду на стан сп"яніння в лікарні відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Місце проживання чи реєстрації ОСОБА_1 інспектор ДПС встановлював через „Чергову частину" відділу міліції /а.с. 3/.
Щодо застосування чи не застосування спеціальних технічних засобів проходження на стан сп"яніння у протоколі даних немає, з письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 4/ вбачається, що пропонувалось застосувати прилад „АЛКОНТ-М", але встановити дійсні обставини не представляється можливим внаслідок неявки у судове засідання учасників справи про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення місцевий суд повинен керуватися вимогами ст. 278 - 280, 33-35, 245, 251-252, 268, КУпАП, але не дотримався цих вимог, допустив однобічність та неповноту з'ясування обставин справи, не дослідив особу правопорушника, не встановив його дійсне місце проживання, безпосередньо не допитав у судовому засіданні ОСОБА_1, свідків, які були присутні при затриманні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не встановив наявність чи відсутність пом'якшуючих обставин при розгляді справи у відсутність правопорушника, з порушенням його права на захист, бо відсутні дані про особисте одержання повідомлення суду.
Крім того, місцевий суд з достовірністю не встановив обставини вчинення правопорушення - послався на керування ОСОБА_1 таким транспортним засобом, як автомобіль „Хонда Такт", в той час як згідно протоколу про адмінправопорушення, транспортним засобом був скутер „Honda Takt 30"; а також не перевірив, чи дійсно мали місце ті обставини, на які ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі.
За даних обставин постанова суду є такою, що не відповідає вимогам закону, винесена без повного, об"єктивного і всебічного з'ясування обставин справи, а тому підлягає скасуванню, з новим переглядом справи.
В той же час прохання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підлягає задоволенню, бо у справі відсутні дані про своєчасне одержання ним постанови суду про накладення на нього адміністративного стягнення, а є тільки представлена ОСОБА_1 постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.06.2014 року з виконання постанови суду від 18.04.2014 року та надіслання повідомлення ДВС на адресу ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, а не АДРЕСА_2
Разом з тим, на день апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, - три місяці з дня вчинення правопорушення - з 21 березня 2014 року, справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 7 КУпАП, а тому перегляд справи з дослідженням доказів по справі апеляційним судом є недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294, 247 п. 7 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову Прилуцького міськрайонного суду від 18 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП і закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С. Г. Рудомьотова