УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-21   2007 р.                                                     Головуючий в суді 1 інстанції

Категорія ст. 186 ч. «                                                                        РЕБРИНА К.Г.

КК України                                                                        Доповідач в апеляційній інстанції

НЕДІЛЬКО М.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМУКРАЇНИ

9 січня 2007 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                   ОХРІМЕНКА І.К.

суддів                              НЕДІЛЬКА М.І., СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І.

з участю прокурора        СВИЩ Л.А.

адвоката                          ОСОБА_4

захисника                        ОСОБА_5

розглянула кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Умані на постанову Уманського міськрайонного суду від 13 листопада 2006 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 прокурору м. Умані для проведення додаткового розслідування.

Як встановлено із матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства   ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 20 липня 2005 року близько 22-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час знаходження в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1, застосувавши до неповнолітнього ОСОБА_2 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, що виразилось у заломі руки за спину та заподіяні йому фізичного болю, відкрито викрав його майно - гроші в сумі 50 грн., заподіявши цими діями збитків на вказану суму.

Направляючи справу на додаткове розслідування суд у постанові вказав, що орган досудового слідства належним чином не дослідив всі обставини заволодіння у ОСОБА_2  грішми, не усунув суперечності в показах допитаних осіб щодо причетності до цього злочину ОСОБА_1 та не встановив дійсної дати вчинення цього злочину.

Покази потерпілого щодо обставин тих подій і їх дати фактично не підтверджені іншими доказами і до того ж він є одним із підозрюваних в нанесенні ОСОБА_1 ножового поранення по кримінальній справі, яка на цей час перебуває в стадії розслідування.

З метою встановлення причетності ОСОБА_1 чи іншої особи до заволодіння грішми ОСОБА_2 вважає за необхідне провести по справі ряд слідчих дій і в тім числі допитати осіб, причетних до нанесення поранення ОСОБА_1

В апеляції прокурор посилається на те, що по справі зібрано достатньо доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 в заволодінні грішми ОСОБА_2 При цьому він дає аналіз наявним щодо цього доказам.

Також він вказує, що в постанові про направлення справи на додаткове розслідування суд не конкретизує, які саме слідчі дії при проведенні розслідування необхідно провести.

Просить постанову суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши   доповідача,   прокурора,   підтримавшого   апеляцію,   адвоката   та захисника,   які   підтримали   рішення   суду   про   направлення   справи   на   додаткове розслідування та дослідивши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для       задоволення апеляції прокурора.

Так, у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка                                        

проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Як вбачається із матеріалів даної кримінальної справи, органом досудового слідства ці вимоги закону не були виконані як після проведення основного досудового розслідування так і після проведення додаткового слідства про що вірно зазначив суд у своїй постанові від 13.11.2006 року, направляючи в черговий раз справу для проведення       слідчих дій.

При цьому суд обґрунтовано вказав, що в ході розслідування так і не була                                                    

встановлена дата заволодіння грошима ОСОБА_2 Виходячи із матеріалів справи і, зокрема, показів свідків, це мало місце в період з 20 по 22.07.2005 року. Покази їх та потерпілого щодо цього є суперечливими.

Але як в ході слідства так і в суді ці суперечності усунуті не були.

Крім того, після скасування вироку суду і направлення справи на додаткове

розслідування не були також виконані вимоги апеляційного суду і відносно допиту всіх      

осіб, прямо чи побічно маючих відношення до цієї справи. Зокрема, не допитані особи,

яким відомо про точну дату отримання потерпілим від батька 50 грн., з якими він того ж дня прибув у бар і де, з його слів, їх було в нього забрано.

Щодо  причетності  до   цього   ОСОБА_1,  то  свідок  ОСОБА_3  це спростувала, вказавши, що під час перебування їх в барі, до ОСОБА_2 дійсно підходив хлопець. Вона його бачила, але це був не ОСОБА_1 Інші свідки, які тоді також знаходились рядом, пояснили, що безпосередньо його, тобто того хлопця не бачили.

За таких обставин суд першої інстанції в постанові вірно вказав, що при додатковому розслідуванні потрібно ретельно дослідити всі обставини справи як шляхом допити осіб так і проведення очних ставок та відтворення обстановки та обставин події з їх^; участю, що в суді зробити неможливо.

Провівши всі слідчі дії необхідно вирішити питання про доведеність вини ОСОБА_1 у відкритому заволодінні грішми ОСОБА_2 в разі якщо така подія злочину мала місце.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

                                                                      УХВАЛИЛА:                                                                                  .

Постанову Уманського міськрайонного суду від 13.11.2006 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 1 КК України на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника прокурора м. Умані, - без задоволення.