АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/7639/14 Головуючий 1-ї інстанції - Чернобривко Л.Б.

Справа № 415/3714/14-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: житлові

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 13» листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення.

10 жовтня 2014 року ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області відкрито провадження у зазначеній справі.

15 жовтня 2014 року, не погодившись з ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2014 року про відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції правил підсудності. Зазначає, що ухвала постановлена з порушенням вимог ч.1 ст. 109 ЦПК України. Вказує на те, що дана категорія справ повинна розглядатися за правилами загальної підсудності, тобто за місцем проживання та зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідачів по справі. Зважаючи на що, справа не підсудна Лисичанському міському суду Луганської області.

В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 28, 29).

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення підсудна Лисичанському міському суду Луганської області, оскільки позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням цього майна.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені на підставі даних, що містяться в матеріалах справи та вимог ст. 114 ЦПК України.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_6, не маючи достатніх повноважень, уклала від імені ОСОБА_7 з ОСОБА_1 договір оренди квартири, зважаючи на що, позивач, як власник ? частки цієї квартири, просить суд виселити відповідачів з займаного ними на підставі цього договору житлового приміщення.

Таким чином спір між сторонами по даній справі за своєю юридичною суттю є спором, що виник із приводу користування нерухомим майном (усунення перешкод у користуванні майном), а саме квартирою № 11, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (далі - Постанова Пленуму ВССУ) виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 41 зазначеної Постанови Пленуму ВССУ місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Відповідно до договору найму та договору дарування квартири, квартира, відносно права користування якою виник спір, розташована за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 5,6, 10).

Оскільки це майно знаходиться на території Луганської області в м. Лисичанську, то даний спір підсудний виключно Лисичанському міському суду Луганської області.

З тексту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не заперечує проти того факту, що провадження відкрито по справі за позовом, який виникає із приводу нерухомого майна - квартири № 11.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовна заява подана до суду у відповідності до правил підсудності, зважаючи на що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Крім того, колегія суддів не вважає підставою для задоволення апеляційної скарги посилання апелянта на порушення ч.1 ст. 109 ЦПК України, оскільки для спору, що виник з приводу користування нерухомим майном, визначено виключну, а не загальну підсудність.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: