Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Нещеретна Л.М. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 337/4468/14

18 листопада 2014 року Справа № 22ц-778/4622/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17.09.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, третя особа - Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання звіту про оцінку майна недійсним, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі-Відділ) про визнання звіту про оцінку майна недійсним, посилаючись на те, що виконавчими документами, у Відділі порушено виконавче провадження щодо стягнення з нього заборгованості перед кредиторами на суму 4 452 472 грн. 83 коп.. Постановою Державного виконавця Відділу для участі у виконавчому провадженні для надання письмового висновку з питань ринкової вартості описаного майна, було залучено суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 - третя особа, за висновком якого вартість описаного майна складає - 700 540 грн.. Не погоджуючись зі згаданою оцінкою він подав заяву про рецензування звіту про оцінку майна. Проте, після рецензування звіту, вартість арештованого майна залишилась незмінною. Тому покликав суд визнати звіт про оцінку майна недійсним.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17.09.2014 року у задоволені позову відмовлено.

У скарзі заявник просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність.

Заявник до суду не прибув. Про час і місце слухання справи повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції у рішенні навів вмотивування щодо відсутності фактів, якими обґрунтовувались вимоги позивача.

Однак, при вирішенні справи та ухваленні рішенні суд не врахував наступне.

Статтею 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачений судовий порядок розгляд спорів, пов'язаних з оцінкою майна.

Згідно ч. 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України визначений в розділі VII ЦПК України.

В силу ст.383,384 ЦПК України, ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з ч.4 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз'яснено, що такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Окрім того, сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Наведений зміст норм закону, з огляду норми ст. 15 ЦК України, свідчить про безумовне право заявника, як сторони виконавчого провадження, на судове оскарження акту оцінки майна.

Однак, суб'єктивне матеріальне право на захист цивільного права може бути реалізоване заінтересованою особою у межах та спосіб процесуального закону.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, однак в порядку, встановленому цим Кодексом.

У ч.2 ст.16 Цивільного Кодексу України немає такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання недійсною експертної оцінки майна.

Правову природу висновку (звіту) оцінювача як предмета судового оскарження можна роз'яснити шляхом аналізу поняття "акту" та "звіту (висновку)", аналізу ступіню їх нормативності.

Акт державного чи іншого органу (посадової особи) - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ , який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно із ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Тобто, звіт з оцінки майна не є юридичною формою рішення суб'єкту оціночної діяльності, а є письмовим документом, що носить інформативно-аналітичний характер: описуються база та мета оцінки, містяться розрахунки, аналіз інформації, аналітичні дослідження, за результатом яких готується висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки.

Отже, звіт суб'єкта оціночної діяльності про оцінку вартості майна не є актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії), оскільки він не створює, не породжує права і обов'язки позивача та йому не адресований, а є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача

У зв'язку з цим, суб'єкт оціночної діяльності - ОСОБА_2, якого позивач визначив, як на порушника своїх прав, у даному випадку не повинен відповідати за позовом, і ця обставина є ще однією для відмови у задоволенні його позову.

Питання щодо не чинності акту оцінки майна виникло у сфері виконання судового рішення, розв'язання виниклого спору має відбуватись не у позовному провадженні, а у порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Як підсумок, колегія суддів визнає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування мотивів відмови у задоволені позову.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 17.09.2014 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування мотивів відмови у задоволені позову.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: