ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2014 року Справа № 58779/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О.
Глушка І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про виплату щорічної разової допомоги як учаснику війни, -
В С Т А Н О В И В:
18.07.2011 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, в якому просить визнати відмову відповідача виплатити їй недоплачену суму одноразової допомоги, як учаснику війни, протиправною; зобов'язати відповідача виплатити на її користь недоплачену суму разової щорічної допомоги, як учаснику війни, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2011 року та задовольнити позовні вимоги.
Клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_2 є учасником війни, що підтверджується посвідченням та відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 17-1 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів - ч.2 ст.99 КАС України.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала - ст.100 цього Кодексу.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що як слідує із матеріалів справи, у 2011 році позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік в розмірі 120,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст. 14 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.14 Закону № 3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам війни має становити три мінімальні пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Апеляційний суд зазначає, що у 2011 році Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинявся та не змінювався, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору щодо виплати допомоги до 5 травня у 2011 році необхідно керуватися Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постановою КМУ.
Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік для учасників війни повинна становити три мінімальні пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 160, 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2011 року у справі №2а-6539/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обчислених виходячи з вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обчислених виходячи з вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
І.В. Глушко