ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 січня 2007 р. |
№ 02-2/15-404 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Хандуріна М.І., -головуючого, |
|
|
Панової І.Ю., |
|
|
Ткаченко Н.Г., |
|
розглянувши матеріали касаційної скарги |
Тернопільської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" |
|
на постанову |
Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року |
|
у справі |
№ 02-2/15-404 господарського суду Тернопільської області |
|
за заявою |
Тернопільської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" |
|
до |
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланзернопром" |
|
про |
визнання банкрутом, |
|
|
|
за участю представників сторін: - не з'явились
встановив:
У липні 2006 року кредитор -Тернопільська обласна дирекція Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланзернопром".
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18 липня 2006 року (суддя Бучинська Г.Б.) заяву АППБ "Аваль", від імені якого діє Тернопільська дирекція, повернуто без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки відсутні докази невиконання боржником -ТОВ "Ланзернопром" вимог кредитора протягом трьох місяців.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2006 року (колегія суддів у складі: Михалюк О.В. -головуючий. Новосад Д.Ф. , Мельник Г.І.) ухвала залишена без змін.
У касаційній скарзі Тернопільська обласна дирекція Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" просить скасувати ухвалу по постанову у даній справі, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що судами не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам в їх сукупності, що, на думку заявника, свідчить про не з'ясування всіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
За заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).
У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, в тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо справи податків і зборів (обов'язкових платежі). При цьому такі вимоги мають бути:
- грошовими. тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів,
- безспірними,
- не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,
- сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, АППБ "Аваль" звернувшись із заявою про порушення справи про банкрутство на підтвердження безспірності заявлених вимог посилався на накази господарського суду від 30.06.2005 у справі № 14/102-1392 та від 07.02.2006 у справі № 8/233-3144 (9/46-714), згідно яких стягнення на користь кредитора здійснюється солідарно із: ТОВ "Загір'я", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинський тепличний комбінат", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Наша земля", ТОВ "Дружба" та ТОВ "Ланзернопром".
Відповідно до ст. 1 Закону безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду тернопільської області від 10.06.2005 у справі № 14/102-1392 постановлено стягнути на користь АППБ "Аваль" солідарно з ТОВ "Загір'я", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинський тепличний комбінат", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Наша земля", ТОВ "Дружба" та ТОВ "Ланзернопром" 398 739,73 грн. (а.с. 31 т.2)
На виконання рішення суду видано наказ про примусове виконання рішення від 30.06.2006 (а.с. 32 т.2).
Рішенням господарського суду тернопільської області від 16.01.2006 у справі № 8/233-3144 (9/46-714) постановлено стягнути на користь АППБ "Аваль" солідарно з ТОВ "Дружба" та ТОВ "Ланзернопром" 724 409,99 грн. (а.с. 48-50 т.2).
На виконання рішення суду видано наказ від 17.02.2006 (а.с. 51 т.2).
Місцевий господарський суд, повертаючи заяву без погляду, з яким погодися суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу без змін, виходив з того, що подані ініціюючим кредитором постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2005 р., від 27.02.2006, постанови про зупинення виконавчого провадження від 03.03.2006, від 31.01.2006, від 11.07.2006 не можуть бути належним доказом для порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ланзернопром", оскільки по вищевказаних наказах виконавче провадження здійснювалось лиш щодо ТОВ "Загір'я", СГВК "Наша земля", ТОВ "Дружба", а тому докази про невиконання боржником -ТОВ "Ланзернопром" вимог кредитора протягом трьох місяців відсутні.
Однак, в повному обсязі з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору і можуть вплинути на результати розгляду спору.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Державної виконавчої служби у Лановецькому районі винесено:
постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2005 з виконання наказу від 30.06.2005 у справі № 14/102-1392 з кінцевим строком добровільного виконання наказу встановлено 22.07.2005 (а.с. 34 т.2),
та постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.02.2006 з виконання наказу від 07.02.2006 у справі № 8/233-3144 (9/46-714), кінцевим строком добровільного виконання наказу 06.03.2006 (а.с. 53 т.2).
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність доказів невиконання боржником -ТОВ "Ланзернопром" вимог кредитора слід вважати необґрунтованими та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Постановами про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2006, 03.03.2006 та від 11.07.2006, на які суди першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних рішень, виконавчі провадження по примусовому виконанні виконавчих документів були зупинені в частині стягнення заборгованості лише з ТОВ "Загір'я", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Наша земля", ТОВ "Дружба" у зв'язку з порушенням господарським судом Тернопільської області справ про банкрутство останніх.
Вищенаведене свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи, що є порушенням процесуального законодавства, зокрема ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Тернопільської обласної дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 18.07.2006 у справі № 02-2/15-404 скасувати.
Справу № 02-2/15-404 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий М.І. Хандуріна
Судді І.Ю. Панова
Н.Г. Ткаченко