ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/31992/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2011
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011
у справі № 2а-15112/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2010 № 0000272303/1, від 05.08.2010 № 0000272303/2, від 02.11.2010 № 0000272303/3.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 7.3.3 та п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2010 № 0000272303/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 99103,5 грн., в тому числі: 66069 грн. основного платежу та 33034,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки за період: 01.01.2008 по 30.09.2009, викладені в акті від 03.03.2010 № 101/1-23-03-24571799, про порушення п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.03.2010 № 0000272303/0, з метою доведення до платника податку нового строку сплати податкового зобов'язання відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 27.05.2010 № 0000272303/1, від 05.08.2010 № 0000272303/2, від 02.11.2010 № 0000272303/3.
На думку податкового органу, порушення п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР полягало в невключенні позивачем до складу валового доходу за 4 квартал 2008 року прибутку, отриманого внаслідок перерахунку балансової вартості валюти, що знаходилась на мультивалютному рахунку підприємства № 2600703289 у банку ПуАт «СЕБ Банк». Позиція відповідача полягає в тому, що непогашена протягом звітного періоду - 4 кварталу 2008 року заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним обмінним курсом НБУ, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. Таким чином, кошти, які станом на 31.12.2008 знаходились на мультивалютному рахунку позивача, повинні бути перераховані як непогашена заборгованість, а отриманий внаслідок такого перерахунку прибуток, який на думку відповідача становить 264276 грн., - віднесений до складу валового доходу.
Відповідно до п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахування її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Підпунктом 7.3.6 цього ж Закону встановлено, що з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебувала на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатами такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова вартість іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до їх вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.
Зі змісту вказаних положень вбачається, що прибуток, отриманий внаслідок наявності непогашеної заборгованої станом на останній день звітного періоду, підлягає включенню до складу валових доходів та визначається як різниця балансової вартості такої заборгованості на початку звітного періоду або на дату її виникнення та балансовою вартістю в останній день звітного періоду. Враховуючи положення п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, непогашена заборгованість в іноземній валюті, яка обліковується у платника станом на останній день звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, який діяв станом на цей день.
Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі довідки ПуАТ «СЕБ Банк» від 17.11.2010 вих. № 2-2-1-1/5550, станом на 31.12.2008 на банківському рахунку позивача № 2600703289 обліковувались перераховані в гривні за курсом 10,8554 грн. за 1 євро та 2,62 грн. за 10 рублів кошти в сумі 128320,95 грн. (11819,13 євро та 74,7 російських рублів). При цьому первісна балансова вартість вказаних коштів на день їх оприбуткування становила 79320,4 грн.
Таким чином, позитивна різниця балансової вартості станом на 31.12.2008 склала 49000,55 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено віднесення позивачем вказаної суми до валових доходів за 4-й квартал 2008 року, що відповідає вимогам п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.
Таким чином, посилання податкового органу на отримання позивачем прибутку в сумі 264276 грн. як непогашеної заборгованості внаслідок перерахунку коштів на банківському рахунку станом на 31.12.2008 спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності факту заниження позивачем у 4 кварталі 2008 року валового доходу.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. Підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун