ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2014 року Справа № 49/420-Б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Катеринчук Л.Й.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року
у справі господарського суду за заявою№49/420-Б міста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс"
про визнання банкрутом
За участю представників: ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" - Рудяка О.І.; ТОВ "Транссервіс" - Бабченка А.М.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року (суддя Омельченко Л.В.) затверджено звіт керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Транссервіс" Матвієнка О.В.; припинено провадження у справі № 49/420-б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Транссервіс"; вирішено інші процедурні питання.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, з проханням її скасувати та передати справу до господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року у справі №49/420-Б (Колегія суддів - Копитова О.С., Остапенко О.М., Сотніков С.В.) відхилено клопотання заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, на підставі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з недоведеністю наявності поважних причин з яких пропущено відповідний процесуальний строк та повернуто апеляційну скаргу заявникові.
Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з проханням її скасувати та направити справу на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 53, 93 ГПК України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 09.04.2014 року у даній справі лише 08.09.2014 року, після закінчення строку, встановленого для її подання, що вбачається з відтиску поштового штемпеля на конверті та з клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги скаржник посилався на те, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 05.09.2014 року при випадковому відстеженні у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім того, в поданій апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала винесена господарським судом міста Києва без участі представника ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та вказує на протиправне та безпідставне зазначення місцевим господарським судом про участь представника скаржника у протоколі судового засідання 09.04.2014 року.
Відхиляючи клопотання про відновлення пропущеного строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та не подано відповідних підтверджуючих доказів щодо звернення останнього в порядку ст. 81-1 ГПК України із зауваженнями до протоколу судового засідання від 09.04.2014 року.
Крім того, судом другої інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала оголошена господарським судом міста Києва в день її прийняття - 09.04.2014 року, за участі в судовому засіданні представника ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" - Рудяка О.І., довіреність від 20.12.2013 року № 20-12/13-20, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.04.2014 року.
Отже, з моменту оголошення вищевказаної ухвали ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" було відомо про факт її прийняття та суть цієї ухвали, а тому, у цьому випадку, необхідність отримання повного тексту оскаржуваної ухвали місцевого суду або несвоєчасне отримання такої ухвали за письмовою заявою скаржника не є поважною причиною пропуску строку звернення із апеляційною скаргою та підставою для відновлення цього строку.
Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не наведено.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник був обізнаний з ухвалою суду першої інстанції, оскільки його представник був присутній в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної ухвали, у господарського суду першої інстанції не виникло безумовного обов'язку для надсилання копії ухвали господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у даній справі на адресу ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що лише факт подання заявником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р. № 7, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із колегією суддів апеляційного господарського суду про те, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, тому висновок про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, вважає правомірним
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що скаржник, звернувшись з апеляційною скаргою з пропуском встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження, не обґрунтував та не надав належних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку, а тому судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу без розгляду.
Викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного господарського суду, зазначених в ухвалі, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року у справі №49/420-Б залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді
П.К. Міщенко
Л.Й. Катеринчук