ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 916/1685/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на постановувід 24.09.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі№916/1685/14 господарського суду Одеської області

за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради

доГромадської організації "Одеське обласне товариство "Зелена планета майбутнього"

простягнення заборгованості 2 914,60 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.07.2014 (суддя О. Цісельський), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 (судді О. Аленін, В. Лашин, С. Таран), у задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 2914 грн. ? відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Департамент комунальної власності Одеської міської ради - відповідач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2014, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, а саме, неправильно застосовано ст.ст. 759, 762, 766 ЦК України та ст.28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та порушено вимоги ст.43 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

07.11.2011 р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 122/70.

Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передає у строкове платне користування нежилі приміщення цокольного поверху, загальною площею 105,8 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 30.

Пунктом 1.3. договору термін його дії було встановлено з 07.10.2011р. до 07.09.2014р.

Відповідно до п.2.2. договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору місяць 964,62 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. ПДВ розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 7.11. договору передбачено умови припинення дії договору, зокрема, достроково за згодою сторін.

05.01.2012 р на підставі рішення ОМР №1664-VІ від 23.12.2011 р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО" (Орендар) було укладено Додаткове погодження №1 до договору оренди нежитлового приміщення № 122/70 від 07.10.2011р. відповідно до якого орендна плата з 23.12.2011 р. по 31.12.2012 р. за нежитлове приміщення, площею 105,8 м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 30 була визначена у розмірі 1,20 грн.

18.12.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення № 122/70 від 07.10.2011 р. відповідно до якого сторони дійшли згоди вважати договір оренди розірваним з 18.12.2012 р.

18.12.2012 р. сторонами було підписано акт приймання-передачи орендованого майна за яким орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, площею 105,8 м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 30.

Відповідно до претензій за №01-15/125 від 26.03.2012р. та № 01-13/1523 від 27.02.2014 р. позивач вимагав від відповідача сплати заборгованості з орендної плати, яка залишилась на момент припинення договору оренди, а саме за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р., у розмірі 2914,6 грн.

У матеріалах справи міститься лист вих. №87 від 24.11.2011 р. від позивача до позивача в якому Голова ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО" повідомив Департамент комунальної власності Одеської міської ради про неможливість користування орендованим приміщенням за адресою м. Одеса, вул. Степова, 30, оскільки мешканці даного будинку чинять перешкоди у доступі до орендованого приміщення, у зв'язку з чим, відповідач не може виконувати умови договору оренди.

У відповідь на зазначене звернення позивач повідомив ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО", що відповідно до ст.386 ЦК України він зобов'язаний самостійно врегульовувати питання користування орендованим приміщенням та повернення його від особи, яка незаконно, без відповідних правових підстав, заволоділа ним.

Відповідно до ст.795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Однак, у порушення вищевикладених норм, позивачем не було надано до суду першої інстанції акту приймання-передачі орендованого приміщення від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО".

Проте, звертаючись до суду апеляційної інстанції, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було додано до апеляційної скарги акт приймання-передачі приміщення від 07.10.2011 р. в якому зазначено про передачу від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО" приміщення розташованого за адресою м. Одеса, вул. Степова, 30, площею 105,8 кв.м., на підстав розпорядження міського голови від 07.10.2011 р. №1758-01р.

Апеляційним судом поданий позивачем доказ було відхилено судом оскільки, копія акту приймання-передачі приміщення від 07.10.2011 р. всупереч ст.ст.33,34 ГПК України не була надана позивачем до суду першої інстанції. Він не обґрунтував ані в апеляційній скарзі, ані у судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи, неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.

Частиною 6 ст.762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

Неможливість використання відповідачем орендованого приміщення підтверджується листами, наявними в матеріалах справи, так листом від 17.10.2011 р. відповідач просив Департамент комунальної власності Одеської міської ради з 07.10.2011 р. не нараховувати орендну плату за орендоване приміщення за адресою м. Одеса, вул. Степова, 30, оскільки позивач не забезпечив ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО" доступу до даного приміщення.

В матеріалах справи наявні й інші листи відповідача від 15.05.2012 р., 17.09.2012 р., 24.10.2012 р., 28.08.2013 р., 10.10.2013 р., які лише підтверджують неможливість використання ГО "ООТ ЗЕЛЕНА ПЛАНЕТА МАЙБУТНЬОГО" орендованого приміщення.

З огляду на викладене, суди не знайшли підстав для задоволення позову.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір №122/70 від 07.10.2011 оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 30 фактично діяв з 07.10.2011р. до 18.12.2012 р.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення боргу по орендній платі суди послалися на ч. 6 ст.762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає. Судами попередніх інстанцій не вказано, що це за обставини та якими доказами вони підтверджуються.

Розглядаючи справу, суд, на підставі ст. 43 ГПК України, зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя, керуючись ст. 65 ГПК України, витребовує від сторін документи, необхідні для вирішення спору. В порушення цих вимог суди попередніх інстанцій не дослідили умови договору оренди приміщення та додатки до договору оренди, не з'ясували, з якого часу відповідач почав використовувати приміщення.

Між тим, в силу вимог ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на приписи ст. 34 ГПК України листування між сторонами, наявне у матеріалах справи, не є належним доказом того, що відповідач не мав змоги користуватися орендованим ним приміщенням. Такими доказами могли б бути: акти правоохоронних органів або уповноважених представників позивача щодо того, що мешканці будинку не пускають відповідача до орендованого ним приміщення; позов до суду щодо усунення перешкод у користуванні майном; постанова ВДВС щодо неможливості виконання рішення суду тощо.

Судами також достеменно не з'ясовано з посиланням на належні докази що саме завадило відповідачу користуватися спірним майном, та у який спосіб - мешканці навісили замок, заблокували двері та вікна тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що застосування судами ч.6 ст. 762 ЦК України є передчасним, як і висновки судів про відмову у позові.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами поверхнево, без з'ясування обставин і дослідження доказів, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Ними не застосовано норми права, що регулюють спірні правовідносини сторін. Доводи скаржника щодо того, що судами неправильно застосовано ст.ст. 759, 762, 766 ЦК України та порушено вимоги ст.43 ГПК України є обґрунтованими.

Порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права згідно зі ст.11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд місцевого господарського суду.

При повторному розгляді з'ясувати всі обставини справи, що зазначені вище, ретельно дослідити докази, наявні в матеріалах справи. Винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст. 1115 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддяВ. Овечкін

Судді:Є. Чернов

В. Цвігун