Справа № 22-1370/2008               Головуючий у 1 інстанції Соларєва Т.О.

Категорія 19                                  Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року                    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Молчанова С. І. суддів Звягінцевої О.М. ,  Дем'яносова М. В. при секретарі Шилковій Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за    позовом    ОСОБА_1до    ОСОБА_2,     ОСОБА_3про     відшкодування матеріальної та моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1. оспорює обгрунтованість рішення суду,  яким позов задоволено частково,  і ставить питання про його зміну та стягнення з відповідачів на її користь у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.,  на користь її сина- 7000 грн. за невідповідністю висновків суду обставинам справи,  оскільки вважає,  що суд необгрунтовано зменшив розмір цієї шкоди; відповідачі займаються вирощуванням нутрій,  крім того,  відповідач у вересні 2007 р. зняв з обліку автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER,  державний НОМЕР_1

Вважає також,  що судом не враховані наслідки травми,  вона не згодна з висновком суду про добровільне відшкодування відповідачами матеріальної шкоди.

В засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1. та 3 особа на її стороні ОСОБА_2. підтримали доводи апеляційної скарги,  просили про її задоволення,  зміну судового рішення із задоволенням у повному обсязі позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди,  а відповідачі ОСОБА_4. таОСОБА_3. заперечували проти доводів скарги,  просили її відхилити та залишити судове рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

5.09.2007р. ОСОБА_1. в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  звернулась до суду з вказаним позовом до відповідачів,  який уточнила в

своїх письмових заявах від 11.09.2007 р. та від 9.10.2007 р. (а.с.  20-21,  62-63),  і зазначала,  що 20 квітня 2007 року її малолітньому сину ОСОБА_5 внаслідок суспільно небезпечного діяння,  вчиненого малолітнім сином відповідачів ОСОБА_6.,  ІНФОРМАЦІЯ_2.н.,  були спричинені тілесні ушкодження,  довгий час дитина знаходилась на лікуванні,  вона понесла витрати на придбання ліків та поїздки до лікарів.

Через ушкодження здоров'я їй та дитині заподіяна моральна шкода,  яка полягає: для неї особисто - у стражданнях через травмування її малолітнього сина,  необхідністі витрачати додаткові зусилля для забезпечення його лікування та реабілітації,  у порушеннях нормальних та звичних для неї умов життя; для її малолітнього сина ОСОБА_5.: у стражданнях від фізичного болю та втраті здоров'я,  суттєвій зміні життя та стосунків з оточуючими,  порушенні нормальних життєвих зв'язків,  негативних наслідках,  які потребують від нього додаткових зусиль для організації його життя,  бо він погано себе почуває,  часто плаче.

Тому вона просила суд ухвалити рішення,  яким стягнути з відповідачів солідарно на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 1180, 91 грн. та у відшкодування моральної шкоди: на її користь- 3000 грн.,  на користь малолітнього сина ОСОБА_5. - 7000 грн.

В суді позивачка відмовилась від позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди,  просила провадження у справі в цій частині закрити у зв'язку з відшкодуванням вказаної шкоди відповідачами (а.с.  91).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2007 р. прийнято відмову позивачки від вказаної частини позовних вимог,  провадження по справі в цій частині закрито (а.с.  109).

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2007року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2.,  ОСОБА_3. солідарно на користь ОСОБА_1. у відшкодування заподіяної їй моральної шкоди- 500 грн.,  і у відшкодування моральної шкоди,  заподіяної її малолітньому сину ОСОБА_5,  29.10.1996 р.н.,  - 1500 грн.,  а всього- 2000 грн.,  15 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного,  на користь держави - 29, 75 грн. судового збору з кожного.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню

до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог  ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний суд вважає,  що позивачка надала суду достатньо переконливих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог щодо заподіяння їй та її малолітньому сину ОСОБА_5 моральної шкоди.

Судом встановлено,  що 20 квітня 2007 року близько 17 години малолітні ОСОБА_5.,  ОСОБА_6. та ОСОБА_7. гралися на вул.  Гастелло у м.  Костянтинівці і вирішили підпалити бензин.

З цією метою малолітній ОСОБА_6. виніс з дому скляну пляшку з бензином,  ОСОБА_7. та ОСОБА_5. купили у ларьку сірники,  після чого у приміщенні громадського туалету ОСОБА_6. вилив на підлогу трохи бензину,  а ОСОБА_7. сірниками підпалив вилитий на підлогу бензин.

Після цього ОСОБА_6. вирішив вилити бензин із пляшки у вогонь,  внаслідок чого бензин у пляшці загорівся,  тому він кинув пляшку з бензином у напрямку отвору на підлозі туалету,  поруч з яким находився ОСОБА_5.

Пляшка,  яку кинув ОСОБА_6.,  не попала у отвір,  розбилась від удару в підлогу,  внаслідок чого ОСОБА_5. отримав тілесні ушкодження: термічний опік обох кистей рук і обличчя 2-3  ст.  площею 5% поверхні тіла,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень,  як таких,  що викликали короткочасний розлад здоров'я.

Апеляційний суд вважає обгрунтованим висновок суд першої інстанції про те,  що тілесні ушкодження були заподіяні малолітньому ОСОБА_5 через необережні дії малолітнього ОСОБА_6.,  який приніс з дому пляшку з бензином,  необережно поводився з бензином в приміщенні громадського туалету.

Частково задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди,  суд дійшов обгрунтованого висновку про те,  що оскільки батьки малолітнього ОСОБА_6.- відповідачі ОСОБА_4. таОСОБА_3. відповідно до вимог ч. 1  ст.  1178 ЦК України несуть майнову відповідальність за шкоду,  заподіяну їхнім сином,  на них може бути покладено відповідальність і за заподіяну ним моральну шкоду.

При цьому суд дійшов правильного висновку про те,  що заподіяння тілесних ушкоджень малолітньому сину позивачки та заподіяння їм обом моральної шкоди сталося у зв'язку з несумлінним виконанням батьками малолітнього ОСОБА_6.,  який заподіяв шкоду,  обов'язків з виховання дитини,  оскільки саме малолітній ОСОБА_6. був ініціатором необережного поводження з бензином,  саме він,  перебуваючи на вулиці без

догляду   батьків,    виніс   з   дому   пляшку   з   бензином,    який   зберігався відповідачами в доступному для дитини місці.

Всупереч доводам скарги при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції враховано характер,  обсяг,  тривалість страждань,  яких зазнали малолітній ОСОБА_5. та позивачка,  стан здоров'я її малолітнього сина,  тяжкість заподіяної йому травми,  наслідки тілесних ушкоджень,  істотність вимушених змін в їхньому житті,  межі достатності та справедливості.

Судом було безспірно встановлено те,  що малолітній ОСОБА_5. сам був учасником події,  що відбулася 20.04.2007 року,  окрім того,  йому спричинено легкі тілесні ушкодження малолітнім ОСОБА_6. внаслідок необережних дій останнього.

Апеляційний суд доходить висновку про те,  що відповідно до вимог ч. 4  ст.  1193 ЦК України судом першої інстанції обгрунтовано зменшено розмір відшкодування моральної шкоди,  з урахуванням матеріального становища відповідачів.

Посилання апелянта на довідку ВРЕР м.  Костянтинівка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області щодо наявності у відповідача ОСОБА_2. двох транспортних засобів та зняття з обліку дя продажу 29.09.2007 р. автомобіля марки YOLKS WAGEN TRANSPORTER,  державнийНОМЕР_1 (а.с.  120),  апеляційний суд вважає неспроможним.

Цією довідкою не спростовується матеріальне становище відповідача,  який в засіданні апеляційного суду пояснив,  що зняті з обліку у минулому належні йому транспортні засоби були продані за генеральною довіреністю,  використовувались ним для матеріального забезпечення його родини.

За таких обставин апеляційний суд вважає безпідставними доводи скарги щодо необгрунтованого зменшення розміру відшкодування моральної шкоди,  оскільки вони не спростовують правових висновків суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або невідповідності висновків суду обставинам справи,  то підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення немає.

Керуючись ч. 1  ст.  218,  п. 1 ч. 1  ст.  307,   ст.  ст.  308,  313,  п.1 ч. 1  ст.  314,   ст.  315 ЦПК України,  апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити,  рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.