Справа № 22-ц-5906/2008 р. Головуючий 1 інстанції: Бондарева І.В.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач : Ізмайлова Г.Н.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2008 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Ізмайлової Г.Н.,
суддів - Кокоші В.В., Підлісної І.А.
при секретарі - Єндовицькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», третя особа -ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2006 рОСОБА_2. звернувся до суду зі вказаним позовом.
Зазначив, що 01 березня 2006 р. з вини водія ОСОБА_2., який керував належним ОСОБА_1автомобілем ГАЗ-53А, НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої йому було спричинено тілесні ушкодження та матеріальну шкоду від механічного пошкодження належного йому автомобіля ДЕУ Нубіра.
Доповнивши та уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_1., як володільця джерела підвищеної небезпеки, з якою ОСОБА_3. перебував у трудових правовідносинах, 3921, 48 грн. матеріальної шкоди від втрати товарного виду автомобіля, зносу пошкодженого автомобіля та величину франшизи у розмірі 510 грн., яка входить у вказану суму, посилаючись на те, що вони не були включені до страхового відшкодування проведеного ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Крім того просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1. 12 450 грн. в відшкодування моральної шкоди, завданої йому ушкодженням здоров'я та пошкодженням майна.
З ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» просив стягнути пеню за прострочку виплати страхового відшкодування у сумі 4026, 02 грн. та моральну шкоду у розмірі 2550 грн.
Відповідач ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» проти позову заперечувало, її представник пояснив, щоОСОБА_208.05.08 р. було виплачено страхове відшкодування у сумі 11 574, 48 грн. у місячний строк після подання ним необхідних документів, в яке не було включено втрату товарного виду автомобіля ДЕУ Нубіра, величину зносу пошкодженого автомобіля та франшизу.
Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1. та її представника, а також ОСОБА_2., належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 3318, 72 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. - моральної шкоди, 300 грн. - в відшкодування витрат на оплату послуг спеціаліста-автотоварознавця та судовий збір у сумі 59, 50 грн.
З ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2. стягнено 1994, 05 грн. моральної шкоди та 8, 50 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення скасувати і справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 01 березня 2006 р. на перехресті просп. Тракторобудівників, та вул. Краснодарської у м. Харкові сталося зіткнення автомобілей ГАЗ-53А під керуванням ОСОБА_2. та ДЕУ Нубіра під керуванням ОСОБА_2., внаслідок якогоОСОБА_2було спричинено тілесні ушкодження та пошкоджено належний йому автомобіль.
Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2007 р., що набрав чинності, ОСОБА_3. визнано винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України.
Внаслідок ДТПОСОБА_2спричинено тілесні ушкодження та матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, яка за висновком спеціаліста-оцінювача ТБ «Радар» становила 14530, 58 грн., в тому числі вартість втрати товарної вартості (ВТВ) - 1944, 83 грн.
Позивачем фактично за ремонт автомобіля сплачено на рахунок організації філія ВАТ «Харків-АВТО» СТО № 3 10 954, 32 грн., що сторонами не оспорюється.
Виходячи з того, що за страховим Полісом, укладеним ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» з СПДФООСОБА_413 травня 2005 р. було застраховано цивільно-правову відповідальність будь-якої особи, що експлуатує забезпечений транспортний засіб (ГАЗ-53А, НОМЕР_1), 08 травня 2008 р.ОСОБА_2було сплачено страховою компанією належне страхове відшкодування у загальній сумі 11 574, 48 грн. за платіжним дорученням № 1260.
Розрахунок страхового відшкодування, пов'язаного з пошкодженням майна потерпілого, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» проведено з урахуванням фактично понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля, які становлять 10 954, 32 грн.
У страхове відшкодування на підставі ст. ст. 12, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було включено суму франшизи, яка становить 510 грн. та знос пошкодженого автомобіля у сумі 863, 89 грн.
Крім тогоОСОБА_2не було сплачено і вартість втрати товарної вартості (ВТВ) у сумі 1944, 83 грн., розмір якої підтверджено висновком спеціаліста-автотоварознавцяОСОБА_5, який має відповідне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та сертифікат.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом першої інстанції правильно визначено розмір відшкодування та відповідача, який несе відповідальність за відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
ОСОБА_3, якого визнано винним в ДТП, знаходився в трудових правовідносинах з суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, виконував трудові обов'язки, працюючи на автомобілі ГАЗ-53А, НОМЕР_1 за її довіреністю, що є підставою для накладення на ОСОБА_1. відповідальності за спричинену матеріальну та моральну шкоду.
Судова колегія вважає, що розмір моральної шкоди судом визначено у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України виходячи з обставин справи та принципу розумності з урахуванням спричиненняОСОБА_2тілесних ушкоджень.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України судова колегія перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції і не переглядає рішення в частині стягнення відшкодування з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи за відсутності представника ОСОБА_1., який не мав можливості прийняти участь у судовому розгляді справи не відповідають обставинам справи, оскільки суду він не надав доказів про поважність причин відсутності і сама відповідачка, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчить заява її представника, не повідомила суд про причини відсутності.
З огляду на наведене, на підставі ст. 308 ЦПК України, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1. і залишає рішення без зміни, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 209, 218, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили від дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців від дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий - (підпис)
Судді: (підпис)
Копія вірна: суддя: