ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 р.
| № 10/248 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Владимиренко С.В. |
суддів: | Шевчук С.Р., |
Кота О.В. |
розглянув касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. |
та рішення | господарського суду Чернігівської області від 28.08.2006р. |
у справі | №10/248 |
за позовом | Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" |
до | Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” |
про | стягнення 689238,46грн., |
за участю представників:
- позивача: Левченко О.Є., дов. №341/10 від 29.12.2006р.,
- відповідача: Кузнецова В.О., дов. №18/27 від 15.01.2007р.,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” про стягнення 380446грн.52коп. боргу за поставлений природний газ за договором №06/04-248 від 24.02.2004р., 40595грн.32коп. пені, 45250грн.40коп. трьох відсотків річних, 222946грн.22коп. інфляційних витрат.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.08.06р. у справі №10/248 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 380446грн.52коп. боргу, 40595грн.32коп. пені, 45250грн.40коп. трьох відсотків річних, 222946грн.22коп. інфляційних витрат, 6892грн.39коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. у справі №10/248 рішення господарського суду Чернігівської області від 28.08.2006р. у справі №10/248 залишено без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” без задоволення.
У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. і рішення господарського суду Чернігівської області від 28.08.2006р. у справі №10/248 в частині стягнення пені та прийняти нове рішення у справі, зменшивши розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача.
В касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” вказує на те, що судами не враховано всіх обставин, які мають суттєве значення для повного розгляду даної справи та прийняття об’єктивного рішення внаслідок неврахуваннями судами наданих відповідачем документів, що підтверджують важке фінансове становище Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”, що заборгованість за вищевказаним договором виникла не внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а в силу об’єктивних обставин, що унеможливило виконання договірних зобов’язань: несвоєчасного розрахунку населення, бюджетних установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджету, промислових підприємств та організацій за спожитий газ.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 24.02.2004р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (покупцем) був укладений договір на постачання природного газу №06/04-248, згідно якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю у 2004р. природний газ в обсязі до 26759,000тис.м3, для нормованих втрат газу покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлений газ грошовими коштами на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
На виконання зазначених договірних умов згідно актів приймання-передачі природного газу, наявними в матеріалах справи, позивач передав відповідачу за період з січня 2004р. по грудень 2004р. 29986,982тис.м3 природного газу на загальну суму 4409404,57грн., тоді як відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши 4028958грн.05коп., заборгованість на дату пред'явлення позову становить 380446грн.52коп. згідно розрахунку боргу ВАТ по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” по договору №06/04-248 від 24.02.2004р.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.525 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктами 6.2, 6.3 договору на постачання природного газу №06/04-248 від 24.02.2004р. передбачено, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, яка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
З урахуванням наведених правових норм колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок суду першої інстанції, підтверджений судом апеляційної інстанції, щодо правомірності позовних вимог щодо стягнення з відповідача 380446грн.52коп. боргу, 40595грн.32коп. пені, 45250грн.40коп. трьох відсотків річних, 222946грн.22коп. інфляційних витрат.
Посилання скаржника на ст.233 ГК України та ч.3 ст.83 ГПК України в обґрунтування заявлених касаційних вимог щодо скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині стягнення пені з прийняттям нового рішення, зі зміненням розміру штрафних санкцій, що підлягають з нього стягненню, не заслуговують на увагу, оскільки зазначеними нормами законів надане право суду, а не встановлено обов’язок зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно зі збитками кредитора.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”, викладені в касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовими інстанціями не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням судів і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. і рішення господарського суду Чернігівської області від 28.08.2006р. у справі №10/248 залишити без змін.
Головуючий | С. Владимиренко |
Судді: | С. Шевчук |
О. Кот |