Провадження №2/748/691/14
Єдиний унікальний № 748/2399/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2014 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Олещенко В.І.,
при секретарі Барбаш К.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Департамент фінансів Міністерства оборони України, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, збільшивши позовні вимоги, просить визнати грошові кошти в сумі 171 914 грн 70 коп. (що еквівалентно 13 808,41 доларів США), виплаченої винагороди ОСОБА_2 в 2012-2013 роках, спільним сумісним майном подружжя, визнати за позивачем право власності на 1/2 частину цих грошових коштів та стягнути з відповідача на користь позивача суму грошових коштів у розмірі 85 957 грн 35 коп. та судові витрати.
В обгрунтування позову зазначено, що з 04 вересня 2010 року позивач перебувала в шлюбі з відповідачем та рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2014 року шлюб між ними був розірваний. Шлюбні стосунки припинені з січня 2014 року, з даного часу вони разом не проживають. Від цього шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою. У 2012 році відповідач був призначений на посаду водія-електрика до складу 56-го окремого вертолітного загону українського миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії. Йому було виплачено грошові кошти в іноземній валюті. В Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» на ім'я відповідача в 2012 році був відкритий валютний рахунок для отримання відповідачем грошових коштів для фінансування його діяльності в складі Місії ООН в Ліберії. В січні 2013 року ОСОБА_2 повернувся до України, проте отриману винагороду позивачці не віддав, пояснивши, що він займається питанням придбання для сім'ї житла. В січні 2014 року після розірвання шлюбу відповідач відмовився повернути частину коштів з його валютного рахунку, зазначивши, що коштів там не має. Зазначає, що ці кошти є спільним майном подружжя, а тому вона має право на половину цих коштів.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки спірні кошти він зняв з рахунку під час шлюбу з позивачкою та витратив на потреби сім?ї.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і сторонами не заперечувалось, що з 04 вересня 2010 року сторони перебували в шлюбі, котрий рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2014 року був розірваний. (а.с.7)
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. (а.с.8)
Згідно Наказу Командувача Сухопутних військ Збройних сил України від 02 липня 2012 року № 114-ПМ відповідач був призначений на посаду водія-електрика до складу 56-го окремого вертолітного загону українського миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії. (а.с.47)
Згідно довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 26 серпня 2014 року, водій-електрик 56-го окремого вертолітного загону Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії ОСОБА_2 отримав за період липень 2012 року - січень 2013 року винагороду в іноземній валюті в сумі 12 682,41 доларів США. (а.с.31)
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Статтею 63 ЦК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідач у судовому засіданні визнав той факт, що зароблені ним кошти під час служби в Ліберії є спільним майном з позивачкою, але зазначив, що витратив ці кошти на сім?ю ще під час шлюбу.
Як вбачається з виписки по контрактам від 16 жовтня 2014 року, виданої ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", на рахунок відповідача протягом серпня 2012 року - лютого 2013 року було зараховано 12 682,41 доларів США. (а.с.88)
Також з цієї виписки видно, що відповідач знімав з рахунку кошти, починаючи з 04 лютого 2013 року і востаннє кошти з рахунку знімалися 12 червня 2013 року. Станом на 12 червня 2013 року на рахунку відповідача залишилося 0,03 доларів США.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Як зазначає позивачка у позові, шлюбні стосунки вони з відповідачем припинили з січня 2014 року і з цього часу вони разом не проживають.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, як встановлено судом, грошові кошти, котрі відповідач отримав як винагороду під час служби в Ліберії, були зняті з рахунку під час шлюбу з позивачкою до припинення шлюбних відносин і ведення спільного господарства. При цьому, відповідач пояснив, що зняті кошти були витрачені на дитину та потреби сім?ї.
Позивачка не довела наявності правових підстав для задоволення її позову, а тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволені її вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Олещенко