АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/6638/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/3478/14
Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.
Доповідач Карнаух П. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді: Карнауха П.М.
суддів: Одринська Т.В., Кривчун Т.О.,
при секретарі - Ткаченко Т.І.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,-
в с т а н о в и л а:
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, посилаючись та не, що відповідно до розписки, яка укладена у травні 2011 року, ОСОБА_2 отримала кошти в сумі 1000 евро та 5000 грн., які зобов'язувалася повернути до кінця 2011 року.
Відповідач зобов'язання за договором позики не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1070 євро 52 євроценти та 5517, 60 грн.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму основного боргу у розмірі 1000 євро + 3% річних = 70 євро і 52 євроценти, а всього 1070 євро 52 євроценти та 5000 грн. 60 коп. + 3% річних = 352,60 грн. та індекс інфляції 165 грн., а всього 5517, 60 грн.
З рішенням не погодилась відповідачка та подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказувала на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вірно встановив, що 23 травня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, у відповідності до якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 грошову позику в розмірі 1000 (одна тисяча) євро 00 євроцентів та 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок зі строком повернення з 10 липня 2011 року до кінця 2011 року. Позика була надана для особистих потреб. Укладення договору позики підтверджується розпискою від 23 травня 2011 року, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України. Оригінал розписки знаходиться в матеріалах справи.
На сьогоднішній день ОСОБА_2 не повернула позивачу вказаних коштів, тобто порушила свої зобов'язання.
Згідно статті 202 ЦК України вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Щодо письмової форми правочину стаття 207 ЦКУ надає таке тлумачення: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно розписки на яку посилаєтсья позивач, як на доказ своїх вимог, яка засвідчена підписами сторін, та підписами свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що відповідає вимогам цивільного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, показання даних свідків підтверджуються поясненнями (а.с. 24-26).
Згідно з статтею 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1047 ЦКУ визначені вимоги до форми договору позики, а саме: Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
У відповідності до вимог ст. 1049 ЦКУ Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 530 ЦКУ: Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк повернення у розписки визначений з 10 липня 2011 року до кінця 2011 року.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.
У постанові ВСУ від 18 вересня 2013 року по справі № 6-63цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, сформульована правова позиція про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Станом на 08 травня 2014 року сума позики в розмірі 1000 (одна тисяча) євро 00 євроцентів та 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок не повернута.
Згідно вимог ст. 1050 ЦКУ: Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У разі порушення зобов'язання згідно вимог ст. 625 ЦКУ: Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, період прострочення виконання зобов'язання за період з 01.01.2012 року до 08.05.2014 року складає 858 діб.
Таким чином розрахунок 3 % річних:
1000,00 євро * 3% річних/365 днів*858 днів прострочки = 70,52 євро.
5000,00 грн. * 3% річних/365 днів*858 днів прострочки = 352,60 грн.
Розрахунок індексу інфляції здійснено відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України від 3 квітня 1997 р. № 62-97р.
Розрахунок ціни позову (євро):
Сума боргу 1000,00 + 3% річних 70,52 = 1070,52 евро
Розрахунок ціни позову (грн.):
Сума боргу 5000,00 + 3% річних 352,60 + індекс інфляції 165,00 = 5517,60 гри.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Крім того, апелянтом ОСОБА_2 недосплачено судовий збір при подачі апеляційної скарги в розмірі 57 грн. 80 коп., які підлягають стягненню.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2014 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги - 57 грн., 80 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: /підпис/ П.М. Карнаух
Судді: /підпис/ Т.О. Кривчун
/підпис/ Т.В. Одринська
ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області П.М. Карнаух