ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.07.06р. | Справа № 16/145(31/102) |
За позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до В-1: Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії „Оранта-Дніпро", м. Дніпропетровськ
В-2: Кооперативу автолюбителів індивідуальних гаражів „Біологічний", м. Дніпропетровськ
третя особа1 Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, м. Дніпропетровськ
третя особа2 Управління організації інспекторської діяльності з контролю за використанням та охороною земель, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору від 04.05.1990р. №2
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В. Представники:
від прокуратури: Барчук А.Б. - помічник прокурора, посв. №173;
від позивача: не з'явився;
від відповідача1: Кисляк І.О. - начальник юр. відділу, дов. від 25.11.2005р. №72; від відповідача2: Чимишенко М.І. - голова правління;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи2: Мурлян В.М. - представник, дор. від 29.05.2006р. №293 (був присутній у судовому засіданні 08.06.2006р.)
СУТЬ СПОРУ:
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.07.2006р.
Прокурор просить визнати договір на виділення земельної ділянки під будівництво станції технічного обслуговування на території гаражного кооперативу “Біологічний” від 04.05.1990р., укладений між відповідачем2 та Дніпропетровським обласним управлінням державного страхування, недійсним, та зобов'язати відповідача1 повернути державі в особі позивача самовільно зайняту земельну ділянку площею 113 кв.м, яка розташована по провулку Біологічний, 2-б у м Дніпропетровську, привівши її у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд за рахунок відповідача1.
В подальшому прокурор уточнив позовні вимоги (вх.№9880 від 22.06.2006р.) та просить визнати договір на виділення земельної ділянки під будівництво станції технічного обслуговування на території гаражного кооперативу „Біологічний" від 04.05.1990р. укладений між відповідачем2 та Дніпропетровським обласним управлінням державного страхування, недійсним на підставі статті 49 Цивільного кодексу Української РСР.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що 04.05.1990р. відповідач2 та Дніпропетровське обласне управління державного страхування, правонаступником якого є відповідач1, уклали договір на виділення земельної ділянки під будівництво станції технічного обслуговування на території гаражного кооперативу „Біологічний"; вказаний договір є безстроковим, тобто він діє на сьогоднішній день; будь-які правоустановчі документи на право користування земельною ділянкою, що розташована по провулку Біологічний, 2-Б та на якій розташоване СТО площею 113 кв.м, у відповідачів відсутні; отже, договір порушує статті 3, 11, 16, 20, 22 Земельного кодексу України від 01.01.1971р.
Позивач звернувся з клопотанням (вх.№10588 від 03.07.2006р.), в якому зазначено, що позивач вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача.
Суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання.
Відповідач1 у відзиві на уточнення до позовних вимог (вх. № 10641 від 03.07.2006р.) позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Відповідач2 в листі (вх.№10642 від 03.07.2006р.) зазначає, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.05.1985р. №270/2 земельна ділянка була відведена відповідачу2 для установки металевих гаражів; рішенням Міської ради від 09.04.1986р. №195 було відведено 4,5 га та замість металевих гаражів дозволено будівництво гаражів боксового типу; також відповідач2 зазначає, що під будівлею СТО знаходяться шість гаражів членів кооперативу.
За згодою представників відповідачів у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідачів, прокуратури та третьої особи2, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
- 04.05.1990р. між відповідачем2 - Гаражним кооперативом ..Біологічний" та Дніпропетровським обласним управлінням Державного страхування було укладено договір №2 на виділення земельної ділянки під будівництво станції технічного обслуговування на території гаражного кооперативу „Біологічний", згідно з пунктом ІІ якого, кооператив „Біологічний": - передає у постійне користування обласному управлінню Державного страхування ділянку землі, передбачену проектом, для розміщення станції технічного обслуговування; - сприяє у будівництві станції технічного обслуговування, передавши Дніпропетровському обласному управлінню Державного страхування права та повноваження замовника за цим об'єктом;
- як вбачається із матеріалів справи відповідач1 є правонаступником Дніпропетровського обласного управління Державного страхування;
- оскільки договір №2 на виділення земельної ділянки було укладено 04.05.1990р., тобто до введення в дію Цивільного кодексу України, вимога прокурора щодо визнання вказаного договору недійсним має вирішуватися у відповідності із Цивільним кодексом Української РСР (1963р.);
- згідно із статтею 49 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963р.} якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та при наявності умислу у обох сторін - у випадку виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними відповідно до угоди;
- отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу Української РСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність у обох сторін умислу щодо настання відповідних наслідків (у випадку виконання угоди обома сторонами);
- наявність умислу у сторін угоди означає, що вони, виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків;
- як вбачається із матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 09.04.1986 р. №195 «Про дозвіл Жовтневій районній раді добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР»проектування кооперативних гаражів боксового типу по пров. Біологічний з відводом земельної ділянки для першочергового будівництва кооперативних гаражів» Жовтневій районній раді добровільного товариства «Автомотолюбитель УРСР»дозволено проектування кооперативних гаражів боксового типу на земельній ділянці площею 4,5га по провулку Біологічний за рахунок земель державного запасу з відводом земельної ділянки площею 2,0 га для першочергового будівництва кооперативних гаражів;
- в подальшому рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 22.10.1985р. №1200 «Про створення кооперативу гаражів індивідуального користування по пров. Біологічний»вирішено створити автогаражний кооператив «Біологічний» для установки металевих гаражів індивідуального користування інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни;
- виходячи з аналізу зазначених рішень відповідачу2 фактично було виділено земельну ділянку для установки металевих гаражів індивідуального користування інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни;
- відповідно до пункту 6 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990р. «Про земельну реформу» з урахуванням змін, внесених постановою Верховної Ради України від 17.02.2004р., громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користування земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008р. оформити право власності або право користування земельною ділянкою;
- таким чином, відповідач2 до 1 січня 2008р. повинен оформити право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані гаражі;
- як вбачається з умов договору від 04.05.1990р. №2 Дніпропетровське обласне управління Державного страхування будує і вводить в експлуатацію станцію технічного обслуговування (пункт 4 розділу ІІІ договору), а відповідач2 залишає за собою право на першочергове обслуговування застрахованих автомобілів членів кооперативу при вводі в експлуатацію станції технічного обслуговування;
- отже, прокурором не доведено в чому полягає порушення інтересів держави в особі позивача укладенням договору від 04.05.1990р., як і не доведено, що сторони угоди усвідомлювали протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків;
- крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963р.) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено встановлюється в три роки;
- згідно статті 76 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963р.) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов; право на позов виникає з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права;
- спірний договір було укладено 04.05.1990р., позовна заява надійшла до суду 11.02.2005р., що вказує на пропуск строку позовної давності;
- статтею 80 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963р.) передбачено, що закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові;
- отже, суд доходить висновку, що прокурором не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
«04»липня 2006р.