УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-71 2007 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 185 ч. З СТАРОДУБ О.В.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ЩЕПОТКІНА В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКШОЇ В.В.
суддів ЯТЧЕНКА М.О., ВОСКОЛОВИЧА В.І.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 28.02.2006 року Уманським міськрайонним судом за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі із звільненням від вадбування покарання на підставі ст. ст.75,104 КК України з іспитовим терміном 1 рік, -
засуджений за ст. ст. 15, 185 ч. З КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.
71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана не-
відбута частина покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської
області від 28.02.2006 року і остаточно призначено до відбуття 3 роки 1 місяць
позбавлення волі.
ОСОБА_1 засуджений за те, що він наприкінці червня 2006 року близько 24 години за попередньою змовою та разом з не встановленою слідством особою, з метою таємного викрадення чужого майна через вікно проник в будинок АДРЕСА_1, де намагався викрасти майно ОСОБА_2: автомагнітолу «Блаопункт» вартістю 400 грн., та DVD - програвач «Еленберг» вартістю 480 грн., а всього на суму 880 грн., але свій злочинний намір не довів до кінця з незалежних від нього причин, так як був виявлений та затриманий власником домоволодіння.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності його винності та правильності кваліфікації, просить пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України та призначивши його без позбавлення волі, мотивуючи тим, що він щиро покаявся у вчиненому, вчинив даний злочин в неповнолітньому віці.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про законність вироку суду, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставинах в апеляції не заперечується і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, дослідженими в порядку ч. З ст. 299 КПК України.
Дії засудженого кваліфіковані правильно за ст. ст. 15,185 ч. 3 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції вірно, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується незадовільно(а. с 57, 79, 80), раніше судимий, але належних висновків для себе не зробив і в період іспитового строку вчинив новий умисний злочин, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість його виправлення тільки з призначенням покарання у вигляді реального позбавлення волі. А, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання засудженого, в тому разі і ті, на які посилається апелянт: вчинення злочину в неповнолітньому віці, щире каяття, призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з не відбутого покарання за попереднім вироком строком 1 рік, приєднав тільки 1 місяць.
Підстав для застосування ОСОБА_1 вимог ст. ст. 69 та 75, 104 КК України по справі не вбачається.
Тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КК України, колегія судців судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
З оригіналом згідно Суддя апеляційного суду
В.В. Щепоткіна