Судове рішення #3953
67/15-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я


02.06.06                                                                                    Справа №  67/15-06


Суддя господарського суду Київської області Рябцева О.О. розглянувши справу

За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю “Рисан”, м. Київ

до           відкритого акціонерного товариства “Деффа”, Київська обл.,                       м. Вишневе  

про           стягнення 89245,26 грн.  


за участю представників:

від позивача: Позиніч О.І. (дов. від 10.05.2006 р.);

від відповідача: не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином,


Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рисан” (далі-позивач) звернулося в господарський суд Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Деффа” (далі-відповідач) про стягнення 89245,26 грн., з яких 70200 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 10/08 від 10.08.2004 р., 15738,84 грн. –інфляційних втрат та 3306,42 грн. –3% річних.

Позивач в судовому засіданні 02.06.2006 року на підставі ст. 22 ГПК України надав суду заяву, в якій уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 70200 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 10/08 від 10.08.2004 р., 14110,20 грн. –інфляційних втрат та 3306,42 грн. –3% річних

Відповідач в судові засідання 12.05.2006 р. та 02.06.2006 р. не з’явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд


Встановив:


10 серпня 2004 року між ТОВ “Рисан” та ВАТ “Деффа” було укладено договір купівлі-продажу № 10/08, відповідно до умов якого ТОВ “Рисан” (Продавець) передає у власність, а ВАТ “Деффа” (Покупець) приймає та сплачує бізнес-план по реалізації фарфорової продукції під назвою “Фінансовий план та розрахунок економічних показників реалізації фарфорової продукції” (Бізнес-план), за ціною та на умовах даного Договору. Згідно з п. 2.1 цього Договору вартість Бізнес-плану за даним Договором становить 70200 грн., яку Покупець сплачує Продавцю протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного Договору.

Пунктом 4.1 Договору № 10/08 від 10.08.2004 р. сторони передбачили, що передача Бізнес-плану Продавцем Покупцю відбувається за актом прийому-передачі, який складається у двох примірниках та підписується Сторонами в момент передачі Бізнес-плану.   

На виконання умов Договору 30.08.2004 р. позивач передав, а відповідач прийняв Бізнес-план, що підтверджується актом прийому-передачі бізнес-плану за договором купівлі-продажу № 10/08 від 10.08.2004 р., копії якого містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договору за отриманий Бізнес-план не розрахувався.

16.03.2006 р. між сторонами підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.03.2006 р. становить 70200 грн.  

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається, якщо інше не  встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 70200 грн. підлягає задоволенню.

          Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок позивача є арифметично вірним, на підставі вказаних норм закону вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 14110,20 грн. та 3% річних у сумі 3306,42 грн., нарахованих за період з 21.08.2004 р. по 16.03.2006 р.,  визнаються судом правомірними та такими, що підлягють задоволенню.


Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються на  відповідача.

          Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Деффа” (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 4, код 00310396) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Рисан” (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, код 24267914) 70200,00 грн. (сімдесят тисяч двісті грн. 00коп.) боргу, 14110,20 грн. (чотирнадцять тисяч сто десять грн. 20коп.) інфляційних втрат, 3306,42 грн. (три тисячи триста шість грн. 42коп.) 3% річних, 876,17 грн. (вісімсот сімдесят шість грн. 17коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.


Видати наказ після набрання рішенням законної сили.




Суддя                                                                                Рябцева О.О.



Рішення підписано 08.06.2006 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація