ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 р. | № 1/29-17/157 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Української державної інноваційної компанії в особі Івано-Франківського регіонального відділення, м. Івано-Франківськ |
на постанову | від 18.04.2006 Львівського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 1/29-17/157 Івано-Франківської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер”, с. Сопів |
до | Української державної інноваційної компанії в особі Івано-Франківського регіонального відділення, м. Івано-Франківськ |
про | стягнення 2 389 046,23 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явилися
від відповідача –Витвицька В.Д., Грабар Я.М., Атрощенко О.Л.
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Партнер” заявлено позов до Української державної інноваційної компанії про стягнення коштів в сумі 3707530,66 грн.
На обгрунтування позову ТОВ “Партнер” посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за інноваційним договором, що призвело до спричинення збитків Товариству у вигляді неодержаного прибутку на суму 3707530,66 грн.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2005, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 позов задоволено. З Української державної інноваційної компанії на користь ТОВ “Партнер” стягнуто 115793,31 грн. заборгованості, 1414,71 грн. –3% річних, 7526,5 грн. інфляційних втрат, 2389046, 23 грн. збитків (неодержаного прибутку) за період з 01.07.1999 по 01.08.2000 та за період з 01.10.2003 по 01.03.2004 в сумі 1193749, 80 грн. та судові витрати.
Суд першої інстанції та апеляційний суд дійшли висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання за інноваційним договором про фінансування проекту, що призвело до спричинення збитків позивачу у вигляді неодержаного прибутку.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Українська державна інноваційна компанія у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 і прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник вважає необгрунтованими висновки суду про наявність причинного зв’язку між недофінансуванням інноваційного проекту в березні-червні 1999 року в сумі 249299 грн. та збитками, що отримало Товариство “Партнер”. Ці збитки розраховані на максимальну потужність обладнання, тобто на виробництво продукції 378 т. сировини. При цьому суд не взяв до уваги, що 21 липня 2000 року Товариству “Партнер” було передано 40 т. сировини по ціні нижчій, ніж передбачено кошторисом.
Розрахунки по виробництву преформ ПЕТ вагою 42 г., що подані Товариством не відповідають додатку № 1 до інноваційного договору “Опис та характеристика інноваційної продукції”, в якому передбачено виробництво преформ ПЕТ вагою 48 г.
В основу розрахунків збитків покладено виробництво преформ з 75 т. сировини, хоча відповідно до інноваційного договору зобов’язанням інвестора було надання коштів на закупівлю 60 т. сировини.
При визначенні розміру збитків Товариством не враховано власні кошти в сумі 210000 грн., які Товариство мало вкласти в реалізацію інноваційного проекту.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлений судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанція встановлено, що Державним інноваційним фондом України (в особі Івано-Франківського регіонального відділення) 13.05.1997 було укладено інноваційний договір та договір фінансового лізингу з Приватним підприємством “Корал” для реалізації інноваційного проекту: “Впровадження технології нової конкурентно-спроможної продукції: преформ для виготовлення поліетиленових пляшок”.
За рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.1999 ці договори розірвані.
Рішенням Науково-технічної Ради Держіннофонду Міннауки від 11.03.1999 (а.с. 84 т.1) Івано-Франківському регіональному відділенню дозволено переукласти угоду по інноваційному проекту “Впровадження технології виготовлення нової конкурентоспроможної продукції преформ для виготовлення поліетиленових пляшок”, затвердити виконавцем проекту ТОВ “Партнер” та виділити додаткові кошти в обсязі 218000 грн. для розрахунків лізингової компанії Держіннофонду за обладнання.
З інноваційного договору № 2/36-97 від 13.05.1997, укладеного Держіннофондом з Приватним підприємством “Корал” вбачається, що загальна вартість проекту складає 1514200 грн., з яких 1265000 грн. виділяється Українському центру підтримки інноваційної діяльності для здійснення матеріально-технічного забезпечення (придбання обладнання на умовах фінансового лізингу).
Підприємству “Корал” на виконання робіт виділялося 249200 грн. Зазначені кошти (249200 грн.) були перераховані Підприємству “Корал”, про що свідчить рішення господарського суду Івано-Франківської області у справі № 7/462.
Використано з цієї суми ПП “Корал” на реалізацію проекту 238303 грн. На цілі не пов’язані з проектом витрачено 41488 грн.
У зв’язку із заміною виконавця була проведена додаткова експертиза інноваційного проекту, в якій (а.с. 75 т.1) відмічено про те, що загальна вартість проекту складає 1514200 грн., з яких 249200 грн. перераховані ПП “Корал” у формі прямого інвестування, а 1265000 грн. направлені на реалізацію договору лізингу.
З тексту договору за № 1/41-99 від 04.03.1999, укладеного Держіннофондом з ТОВ “Партнер” вбачається, що загальна вартість проекту складає 1942200 грн., з яких:
-1732200 грн. –кошти інвестора (за попереднім договором 1514200 + 218000 грн. за рішенням Науково-технічної Ради від 11.03.1999 для розрахунків лізингової компанії);
-210000 грн. кошти Товариства “Партнер”;
-Лізингодавцю виділяються кошти в сумі 1483000 грн.;
-Підприємству (ТОВ “Партнер”) 249200 грн.
Після винесення судом рішення про розірвання договору з попереднім виконавцем ПП “Корал”, ТОВ “Партнер” було передано згідно актів приймання-передачі (а.с. 97-105, т.1) обладнання та інше майно, яке було закуплено ПП “Корал” для виконання інноваційного проекту на виділені Держіннофондом кошти –249200 грн.
Згідно гарантійного листа, наданого Івано-Франківському регіональному відділенню Держіннофонду 26.08.1998 за № 60 (а.с. 120, т.2), ТОВ “Партнер” взяло на себе зобов’язання у випадку невиконання ПП “Корал” зобов’язання по поверненню коштів нецільового використання в розмірі 51000 грн., повернути вказані кошти на розрахунковий рахунок Держіннофонду.
Держіннофонд України неодноразово надавав суду пояснення, в яких заявляв про те, що при переукладенні інноваційного договору, новому виконавцю проекту –ТОВ “Партнер” не виділялися додаткові кошти, а лише передавалося майно та виконані роботи від ПП “Корал”.
Пряма інвестиція –кошти в сумі 249000 грн., що передбачалися кошторисом інноваційного проекту, були перераховані ПП “Корал”, які використані ним на закупівлю сировини та підготовку виробництва. Кошти, що виділялися на реалізацію проекту, мали цільове призначення і могли бути використані лише на цілі, передбачені інноваційним договором.
Згідно актів передачі-прийому витрат, проведених ПП “Корал” за рахунок коштів інноваційної позики, зазначені витрати передані ТОВ “Партнер”.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції та апеляційний суд не з’ясовували зазначених питань, не перевірили доводи відповідача, що стосуються фінансування проекту, що призвело до неправильних висновків про наявність причинного зв’язку між недофінансуванням з боку Держіннофонду і розміром збитків (недоодержаних доходів) позивача.
Зважаючи на викладене, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи слід повно та всебічно встановити всі обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2005 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суддів.
Головуючий Л. Невдашенко
Судді: М. Михайлюк
Н. Дунаєвська
дп