УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2014 р. Справа № 95329/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_2, 28 липня 2011 року звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФУ) та просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії згідно ст.ст.39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі двох мінімальних заробітних плат в межах 6-ти місячного строку звернення до суду.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції третьої категорії, йому призначена пенсія, яку відповідач виплачує менше передбаченого розміру, встановленого чинним законодавством. Позивач вважає, що відповідно до ч.2 ст.39, та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі двох мінімальних заробітних плат, тоді як виплата здійснювалась у сумі 10,50 грн. щомісячно та додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2011 року, прийнятою у скороченому провадженні, вищевказаний позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести на користь ОСОБА_2 нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, а також доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 28.01.2011 року по день припинення права на дані види доплат до пенсії, з врахуванням виплачених сум.
Не погодившись із постановою її оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, та потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи третьої категорії, що підтверджується посвідченням серії № 020843 від 10.06.1993 року та матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення ст.ст. 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказані постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. У частині другій цієї статті вказано, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, слід зазначити, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011р., доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». При цьому, на виконання вимог вказаного закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011р. прийнято постанову №745, яка набула чинності 23.07.2011р.
Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались, а тому нарахування та виплата у 2011 році позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, повинна здійснюватися відповідно до норм Закону №796-ХІІ, а починаючи з 23.07.2011р. виплати, передбачені, зокрема, ст.51 Закону №796-ХІІ, повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011р.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії як пенсіонеру який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю починаючи з 28.01.2011 року по 22.07.2011 року.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - задовольнити частково.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 17 серпня 2011 року у справі № 2а-3728/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії та додаткової пенсії згідно ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат на користь ОСОБА_2 починаючи з 28.01.2011 року до 22.07.2011 року включно відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням виплачених сум.
Постанова апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль