ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 3750/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 14.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, -

ВСТАНОВИВ :

23.05.2011 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 39, ч.2 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з жовтня 2010 року.

Ухвалою від 26.05.2011 року позовну заяву в частині вимог з 01.10.2010 року до 22.11.2010 року включно залишено без розгляду, відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 14.06.2011р. заявлений позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 23 листопада 2010 року по 14 червня 2011 року на підставі положень ст.ст.51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітніх плат на час виплати за період з 23 листопада 2010 року по 14 червня 2011 року на підставі положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанову допущено до негайного виконання.

Не погодившись із постановою суду, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи зміни внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначено, що особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія призначається в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, було призначено підвищення. Розмір даного підвищення передбачений Постановою КМУ №836 від 26.07.1996р. «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 10,50 грн. і дійсне по даний час.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову скасувати. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Право позивача на одержання пенсії для осіб, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають - на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до 3 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу доплата до пенсії виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн. і після внесення змін постановою КМУ №562 від 12.07.2005 року в розмірі 10,50 грн. Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, з моменту призначення пенсії виплачувалась в розмірі 25 % спеціально встановленого постановою Кабінету Міністрів України, а з 01.01.2008 року у розмірі меншому ніж передбачено відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесені зміни до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" саме в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Однак згідно положення ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст.39 та ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Дія положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №-6-рп/2007 від 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України». Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI було внесено зміни та ст. 39 викладено в такій редакції: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 вказані зміни було визнано неконституційними.

Станом на 2007 рік ч. 3 ст. 51 Закону передбачала, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2008 року внесено зміни до ст. 51 Закону в частині встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 3 категорії, в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.

Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неправильно задовольнив позовні вимоги позивача вказівкою на конкретну дату, оскільки пенсія є періодичним платежем, яка як правило не обмежується певним строком, а тому неправомірним є в діях суду обмежувати строк виплати пенсійних виплат. Також колегія суддів зазначає, що позивач в позові не вказував про конкретну дату задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно задоволено позовні вимоги позивача за період з 23.11.2010 року по 14.06.2011 року, а тому такі слід задовольнити починаючи з 23.11.2010 року з урахуванням строку звернення до суду встановленого статтею 99 КАС України.

З огляду на наведене апеляційні вимоги слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати.

Керуючись ст.183-2, ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області задовольнити частково, а постанову Маневицького районного суду Волинської області від 14 червня 2011 року в справі №2а-1596/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 2 мінімальних заробітних плат та як особі, яка віднесена до 3 категорії додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23 листопада 2010 року, з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль