Справа №2- 437

РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2007 року                                                                                                  м. Житомир

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

В складі:   головуючої     Котік Т.С.

секретаря      Рудницької С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

Встановив:

Позивач звернувся з вказаним позовом та вказує, що не в змозі сплачувати аліменти, які встановлені судом відповідно до рішення суду, оскільки він за станом здоров'я не працює, додаткового доходу не має.

У зв'язку з викладеним, просить зменшити розмір аліментів та додаткових витрат на лікування дитини, що стягуються за рішенням суду з 270 гривень до 30% прожиткового мінімального розміру для дитини відповідного віку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідачка позовні вимоги не визнала та пояснила, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в тому розмірі, що встановлений судом, оскільки дитина хворіє та потребує постійного лікування.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до рішення суду від 21.06.2006 року з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти в розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 06.04.2006 року та 70 гривень додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_3-ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

В судовому засіданні встановлено, що змін в матеріальному становищі сторін не відбулося, зокрема, позивач як не працював на час постановления рішення суду від 21.06.2006 року так і не працює на даний час, хоча працездатний.

Відповідно до наданої довідки НОМЕР_1, позивач перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з 31.09.2006 року по 31.10.2006 року та потребує подальшого лікування, однак неповнолітній син ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 також хворіє на надзвичайно тяжку форму апластичної анемії та потребує постійного лікування та з приводу вказаного захворювання є інвалідом дитинства.

З наданих відповідачкою доказів вбачається, що неповнолітня дитина постійно знаходиться під наглядом лікарів, один раз в дві неділі проходить огляд в Українській дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» та курс лікування на три місяці коштує 11 тисяч гривень.

Доводи позивача про те, що дитина лікується безкоштовно спростовується наданими доказами, які підтверджують ті факти, що лише частка витрат на лікування дитини покривається за рахунок держави після неодноразових звернень відповідачки.

З урахуванням викладеного, сума аліментів, що стягується з позивача не підлягає зменшенню, оскільки вона є мінімальною з урахуванням обставин, що викладені судом вище.

Керуючись ст.ст. 180, 182,192 СК України, ст.ст. 10,60,82,208,212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та в послідуючому подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.