Ухвалаіменем україни
06 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кульбаби В.М.,
суддів Бех М.О., Квасневської Н.Д.,
за участю прокурора Басюка С.В.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
секретаря Холявчука А.А.
розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013150000000215 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
в с т а н о в и л а:
Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2014 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 212 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 2 424 375 грн. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на один рік з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2013 року вирок Сихівського районного суду м. Львова залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування вироку та ухвали суду, закриття щодо нього кримінального провадження. Стверджує, його діях відсутній склад злочину за ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим слідством не встановлено його вину у формі прямого умислу на ухилення від сплати податків. Суд під час розгляду справи допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не здійснив усіх необхідних заходів для перевірки фактичних обставин справи, дав неправильну оцінку доказам, не перевірив його непричетність до вчинення злочину. Суд апеляційної інстанції на наведені обставини уваги не звернув та не розглянув належним чином усіх доводів його скарги.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він будучи генеральним директором ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» у м. Львові під час здійснення фінансово-господарської діяльності товариства в період 4 кварталу 2009 року, шляхом заниження об'єкту оподаткування, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за наступних обставин.
ОСОБА_2, як генеральний директор ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» 14 жовтня 2009 року уклав із ТОВ «Дніпрометалотрейд» договори купівлі-продажу основних засобів підприємства на суму 6 483 474 грн. Внаслідок чого в ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» виникло податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. З метою ухилення від сплати податків ОСОБА_2 уклав фіктивний договір із ТОВ «Юридична компанія Далмат» про надання послуг з проведення маркетингових досліджень вартістю, котра була рівнозначною доходу отриманого від договору купівлі-продажу майна товариства. Оплату за надані послуги ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» не провело, а передало в жовтні 2009 року власний емітований простий вексель до пред'явлення серії АА «1890610 від 30.10.2009 року на суму 6 465 000 грн.
За невстановлених слідством обставин, ОСОБА_2 отримав підробні документи та використав їх для формування податкового кредиту з ПДВ в декларації за жовтень 2009 року на суму 1 346 875 грн., а в декларації з податку на прибуток за 2009 рік, завищив валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1 077 500 грн., а всього на загальну суму 2 424 375 грн., що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Отримані кошти від ТОВ «Дніпрометалотрейд» за укладеним договором ОСОБА_2 03 листопада 2009 року перераховано на рахунок ТОВ «Будівельна поезія» для оплати власного емітованого простого векселя серії АА «1890610 від 30.10.2009 року, який був пред'явлений для погашення цим товариством.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та засудженого на підтримання касаційної скарги, позицію прокурора, про те, що вирок та ухвала суду підлягають зміні із пом'якшенням засудженому покарання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у злочині, вчиненому за викладених у вироку обставин, ґрунтується на доказах, зібраних та оцінених судом відповідно до вимог КПК України.
Доводи засудженого, які свідчать про відсутність умислу на ухилення від сплати податків перевірялися судом першої та апеляційної інстанцій та не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи отримали оцінку судом апеляційної інстанції.
У касаційному порядку ці доводи не перевіряються.
При кваліфікації злочину суди обґрунтовано виходили із сукупності доказів, які свідчать про умисне ухилення засудженого від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великому розмірі.
Зокрема, судом встановлено, що згідно акту від 02 червня 2010 року позапланової виїзної документальної перевірки ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» з питань достовірності відображення показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, проведеної ДПІ у Галицькому районі м. Львова, виявлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з безпідставним включенням до податкового кредиту сум ПДВ з вартості маркетингових послуг, отриманих від ТОВ «Юридична компанія Далмат», внаслідок чого до бюджету не надійшло податку на додану вартість у сумі 1 077 500 грн. ДПІ винесено податкове повідомлення рішення від 15 вересня 2010 року.
Перевіркою встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт відсутня інформація про результати маркетингового дослідження проведеного ТОВ «Юридична компанія Далмат» для ЗУ ЗАТ «Вторкольормет», на яке посилається у своїй скарзі засуджений, окрім того відсутнє підтвердження фактичного проведення цього маркетингового дослідження, не визначено його зв'язок із підготовкою, та доцільністю побудови металургійного виробництва у Львівській області.
Окрім того, товариством котре очолював засуджений, на момент проведення перевірки не надано жодного кошторису витрат з описом та погодженням собівартості маркетингових послуг.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2010 року в позові товариства відмовлено, що спростовує твердження касаційної скарги засудженого про відсутність в його діях складу злочину.
Актом позапланової виїзної документальної перевірки ЗУ ЗАТ «Вторкольормет» від 20 вересня 2013 року з питань декларування, нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків та обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Юридична компанія Далмат» у період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року проведеної ДПІ у Галицькому районі м. Львова, встановлено порушення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого за період 4 кварталу занижено податок на прибуток підприємства на суму 1 346 875 грн.
За даними висновку почеркознавчої експертизи підписи від імені керівника ТОВ «Юридична компанія Далмат» в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2009 року, виконано не ОСОБА_3, котрий відповідно реєстраційних документів являється директором цього товариства, але ніколи ним не був.
Окрім цього досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4, котрий є директором ТОВ «Центр Транс БМБ», яке за документами є засновником ТОВ «Юридична компанія Далмат» фінансово господарських та бухгалтерських документів не підписував, а про те, що його товариство є засновником ТОВ «Юридична компанія Далмат» йому нічого невідомо.
Давши належну оцінку всім доказам у їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 будучи службовою особою підприємства, вчинив умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 3 ст. 212 КК України є правильною.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу за апеляційною скаргою засудженого дав вичерпну відповідь на всі доводи його скарги.
Між тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду України викладеного у справі № 5-6-14 від 22 травня 2014 року, встановлено, що особа, яка вчинила передбачений ч. 3 ст. 212 КК України злочин до набрання
Законом України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (далі-Закон № 4025-VI) чинності і засуджується після 17 січня 2012 року, з урахуванням вимог статті 5 КК та принципу правової визначеності, не може бути у гіршому становищі, ніж особи, які вчинили такий саме злочин, засуджені і відбували покарання до набрання цим Законом чинності.
Виходячи з наведеного, особі, яка вчинила злочин, передбачений частиною третьою статті 212 КК, до набрання Законом № 4025-VI чинності і засуджується після 17 січня 2012 року, може бути призначене основне покарання у виді штрафу, а його розмір має визначатись у межах санкції цієї частини статті в редакції Закону № 4025-VI - від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У цьому зв'язку, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України вирок та ухвала суду підлягає зміні в частині призначеного засудженому покарання, яке належить визначити у межах санкції ч. 3 ст. 212 КК України.
Керуючись ст.ст. 433-438 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 212 КК України до штрафу у розмірі 425 000 грн. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків строком на один рік, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
В решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
Ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
Квасневська Н.Д. Бех М.О. Кульбаба В.М.