Справа № 2а-34
2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Чорної О.В., при секретарі Маланчук А. О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Ялтинської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, Ялтинський філіал інституту «Крим НДІ проект», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення частково протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, уточнивши в ході розгляду справи позовні вимоги, просить суд визнати протиправним рішення Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня 2006 року «Про затвердження Детального плану території центральної частини міста Ялта» в частині будівництва дороги через присадибну ділянку АДРЕСА_1та зобов'язати відповідача розглянути інші варіанти транспортного зв'язку між житловим комплексом «Дарсан-Палас» та вул. Загородною м. Ялта.
Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаним детальним планом передбачено будівництво дороги через земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні власників АДРЕСА_1(прибудинкова територія), що суперечить вимогам ст. ст. 149, 151 Земельного Кодексу України, оскільки будівництво дороги з ними не погоджено, земля у встановленому порядку не вилучалася. При будівництві дороги буде знесена частка будинку, що порушить її право власності, яке охороняється законом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Заперечення мотивовані тим, що відповідно до матеріалів інвентарної справи до АДРЕСА_1дійсно відноситься присадибна ділянка площею 0, 0620 га. Одна, вона розташована з протилежного боку від того місця, де буде будуватися дорога. Тобто, при будівництві дороги прибудинкова земельна ділянка ніяким чином не буде зачеплена.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засідання просив позов задовольнити.
Третя особа ОСОБА_3 в суді просив позов задовольнити.
Представник третьої особи ОСОБА_4 в суді проти задоволення позову заперечував.
Представник Управління головного архітектора Ялтинської міської ради з позовом не погодився, оскільки він не обґрунтований та не заснований на законі.
Представник Ялтинського філіалу інституту «Крим НДІ проект» в судове засідання не з'явися. Наданий лист з проханням розглядати справу у відсутності представника.
Вислухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до п.42 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішується питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про планування та забудову території» планування території на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими Радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про планування і забудову територій» детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо: визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання; вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок; визначення поверховості та інших параметрів забудови території; розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).
Відповідно до ч.2 ст.149 Земельного Кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться зі згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЗК України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Судом встановлено, що співвласниками АДРЕСА_1є позивачка ОСОБА_1(38/200), ОСОБА_3 (1/4 та 1/4), ОСОБА_2 (38/200) та ОСОБА_4(12/100) - (том 2 а.с. 113).
Рішенням 4-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня 2006 року був затверджений Детальний план території центральної частини міста Ялта, розроблений Ялтинським філіалом Державного головного територіального науково-дослідницького проектного інституту Академії будівництва України Міністерства регіонального розвитку та будівництва (том 1 а.с. 11).
Детальним планом території центральної частини міста Ялта передбачений транспортний зв'язок вулиць Загородна - Оріхова м. Ялта, шляхом будівництва дороги (том 1 а.с. 31, том 2 а.с. 22), що представник відповідача не заперечував в судовому засіданні.
При дослідженні в судовому засіданні матеріалів інвентарної справи АДРЕСА_1було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської Ради депутатів № 775 від 23 жовтня 1963 року був затверджений акт вводу до експлуатації індивідуального будинку, збудованого ОСОБА_5 загальною площею 24 кв. м , житловою площею 16,4 кв. м. Земельна ділянка залишена ОСОБА_5 у користування площею 496 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 140 від 24 березня 1990 року був затверджений акт вводу до експлуатації житлової кімнати ОСОБА_6 у домоволодінні по АДРЕСА_1, площею 11,4 кв. м та приєднана у користування земельна ділянка площею 124 кв.м.
У зв'язку зі смертю ОСОБА_5 АДРЕСА_1за спадщиною перейшло у власність дружині - ОСОБА_7(свідоцтво про право на спадщину від 29 листопада 1973 року), яка 26 січня 1974 року продала зазначене домоволодіння ОСОБА_8
07 січня 1977 року народним судом м. Ялта АР Крим розглянута цивільна справа, розподілено домоволодіння та земельна ділянка між ОСОБА_9 та ОСОБА_8
У ході розгляду справи про розірвання шлюбу та спільного майна Ялтинським КП БТІ проведена технічна експертиза, при проведенні якої був встановлений самовільний захват частини земельної ділянки з північного боку домоволодіння, яка разом із земельною ділянкою була передана у користування, відображені у плані садибної ділянки КП БТІ м. Ялта як єдина ділянка АДРЕСА_1
Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища, ім'я та по батькові ОСОБА_8змінив прізвище, на ОСОБА_3
Приміщення 1-3 площею 11,4 кв. м літер «а» знаходиться з південного боку АДРЕСА_1, що підтверджується поверховим планом від 06 лютого 1986 року.
З планів присадибної ділянки від 13 січня 1962 року та від 20 серпня 1998 року АДРЕСА_1слідує, що будівля літер «а» виходить за межі раніше відведеної земельної ділянки, площею 496 кв. м. Тобто, земельна ділянка, яка надана у користування ОСОБА_3, площею 124 кв. м, розташована з південного боку домоволодіння. Вказану обставину в судовому засіданні підтвердив ОСОБА_3
Згідно плану присадибної ділянки від 20 серпня 1998 року відображена тільки одна земельна ділянка, яка охоплює і земельну ділянку площею 496 кв. м, і земельні ділянку площею 124 кв. м, і самовільну земельну ділянку, яка розташована з північної сторони АДРЕСА_1
Таким чином, судом достовірно встановлено, що співвласники АДРЕСА_1користуються самовільною земельною ділянкою, яка перебуває у власності Ялтинської міської Ради.
Доводи позивачки, що будівництво дороги буде відбуватися через частину присадибної земельної ділянки АДРЕСА_1, яка знаходиться у її фактичному користуванні не засновані на законі, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
За таких обставинах, суд вважає, що рішенням 4-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня 2006 року «Про затвердження Детального плану території центральної частини міста Ялта», права позивачки ніяким чином не порушені та не ущемлені. Зазначене рішення не порушує права власності позивачки. При його прийнятті Ялтинська міська Рада діяла в межах наданих їй законом повноважень.
У зв'язку із тим, що не підлягають задоволенню вимоги позивачки в частині скасування рішення Ялтинської міської ради, то не можуть бути задоволені і її вимоги в частині стягнення з відповідача судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 55 Конституції України, Законом України «Про планування та забудову території», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про основи містобудування», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регіональними правилами забудови і використання територій в АР Крим, затверджених постановою Верховної ради АР Крим від 18 вересня 2002 рок, ст.ст. 17, 116-118, 124,125,149,151 Земельного Кодексу України, ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 72, 159-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1до Ялтинської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Управління головного архітектора Ялтинської міської ради, Ялтинський філіал інституту «Крим НДІ проект», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення частково протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
СУДДЯ -