Справа №2- 743/ 2007р

РІШЕННЯ Іменем України

24 січня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської

області в складі:    головуючого - судді - Земцова В.В.

при секретарі                                    - Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н ОВ И В:

У грудні 2006 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказувала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25 січня 1997 року. У шлюбі мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

Сімейно-шлюбні відносини між сторонами були припинені у березні 2003 року по тій причині, що мали різні погляди на життя, на вирішення побутових проблем, чоловік порушував подружню вірність, ображав, принижував людську гідність. З приводу цього виникали сварки та непорозуміння. Почуття любові та поваги втрачені. Проживають сторони окремо тривалий час, спільного господарства не ведуть. Просила шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 з позовом та на розірвання шлюбу погодився.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони по справі зареєстрували шлюб 25 січня 1997 року, який є для сторін -першим. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили у березні 2003 року по тій причині, що сторони мали різні погляди на життя, на вирішення побутових проблем чоловік порушував подружню вірність, ображав, принижував людську гідність. В сім'ї виникали сварки та непорозуміння, що привело до втрати почутті любові та поваги один до одного. Сім'я фактично розпалась, проживають сторони окремо тривалий час, спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, неповнолітніх дітей, що має істотне значення.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача ОСОБА_1 та неповнолітньої дитини сторін по справі: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на відповідача ОСОБА_2 у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу, позивача ОСОБА_1 у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 -59, ч. 4 ст. 130,174,208,209,212 - 215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 25 січня 1997 року у Палаці шлюбів м. Кременчука, а/з за НОМЕР_1 - розірвати.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави мито у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Звільнити від сплати мита на користь держави позивачу ОСОБА_1

Місце проживання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. -визначити з матір'ю - ОСОБА_1. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.