Справа №2-245/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2009 року. Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Чебикіна В.П.,
при секретарі Власенко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах
неповнолітнього ОСОБА_2, 1992 р.н., малолітньої
ОСОБА_3 , 1997 р.н. до ОСОБА_4,
треті особи: відділ опіки та піклування Індустріальної районної і місті
Дніпропетровську Ради, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №21,
ВГІРФО Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області “Про
визнання особи такою, що втратила право на користування жилою площею в квартирі
та знятті з реєстрації”; по зустрічному позову ОСОБА_4 до
ОСОБА_1 “Про усунення перешкод у користуванні житловим
приміщенням та про вселення” ,-
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2008 року позивач ОСОБА_1
звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що він є
батьком та опікуном неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Його колишня дружина та мати дітей
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Він, його колишня жінка
та діти мешкали в квартирі АДРЕСА_1. Діти зареєстровані у даній квартирі. Після того, як матір дітей почала
зловживати алкоголем, та перестала піклуватися про дітей, належним чином
виховувати та утримувати їх, а кошти, які давалися ним на дітей, пропивати, він
став опікуватися дітьми сам. В спірній квартирі, де вони проживали з матір'ю
були антисанітарні умови, тому в 2005 році він забрав дітей для тимчасового
проживання в свою сім'ю, що проживає за адресою: АДРЕСА_2. Після смерті ОСОБА_5, так як діти, проживаючи в іншій
сім'ї відчували житлові незручності, він вирішив поселитися разом з дітьми в
квартирі в якій вони зареєстровані та де мають право на проживання, тобто за
адресою: АДРЕСА_1, та в
інтересах неповнолітніх дітей зайнятися оформленням приватизації квартири і
почав збирати для цього відповідні документи. Отримавши довідку КЖЕП №21 міста
Дніпропетровська, йому стало відомо, що в даній квартирі станом на 22.07.2008
року значаться зареєстрованими: ОСОБА_5,1969 р.н., що
померла ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_2, 1992 р.н.; ОСОБА_3, 1997 р.н.; ОСОБА_4 (відповідачка) ,
сестра ОСОБА_5 Від сусідів йому стало відомо, що в останній час ОСОБА_5 в квартирі не проживала. Відповідачка ОСОБА_4 була там лише
зареєстрованою, однак також в квартирі не проживала і не проживає. Йому також
стало відомо про те, що квартиру в останні два роки займали квартиранти, яких
поселила туди відповідачка ОСОБА_4 , без дозволу власника житла, яким є
Індустріальна районна у місті Дніпропетровську Рада. У своїй позовній заяві
ОСОБА_1 вказав, що відповідачка ОСОБА_4 в квартирі НОМЕР_1 не проживає більше 3-х років, та згідно ст.71 ЖК України просив визнати ОСОБА_4 такою
особою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням, та
підлягає зняттю з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, звернулася до
суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що вона
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та постійно мешкає за цією адресою. Крім неї в зазначеній квартирі
зареєстровані ще двоє її племінників (діти її рідної сестри - ОСОБА_5 та
відповідача ОСОБА_1): ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Діти не живуть у спірній квартирі з 2004 року, а проживають разом із батьком
відповідачем ОСОБА_1, який жодного дня не був зареєстрований у спірній
квартирі, а також речі цих дітей та відповідача у квартирі відсутні. 20.08.2008
року, повернувшись додому вона не змогла попасти у спірну квартиру. ОСОБА_1 без його відома зламав старі замки, та змінив їх на свої, також замінив
вхідні двері спірної квартири. Вона одразу ж звернулася до міліції із
відповідною заявою, після чого представники Індустріального РВ ДМУ УМВС України
в Дніпропетровській області виїхали на місце події, зафіксували цей факт, але в
порушені кримінальної справи було відмовлено з пропозицією звернутися до
суду для вирішення спору в цивільному порядку. Ніяким законом не передбачено
право ОСОБА_1 зламувати та міняти замки без її відома, тим самим
перешкоджаючи та обмежуючи її у користуванні житловим приміщенням, внаслідок
чого його дії носять протизаконний характер. Вона позбавлена доступу до своїх
речей і документів, які знаходяться у спірній квартирі, а також вона позбавлена
можливості належним чином сплачувати за комунальні послуги, оскільки не має
доступу до лічильника та абонентських книжок, які знаходяться у спірній
квартирі, що призводить до утворення заборгованості. З урахуванням наведеного
ОСОБА_4 просила винести рішення яким потрібно усунути перешкоди у
користуванні нею житловим приміщенням шляхом її вселення в спірну квартиру.
Представник третьої особи - відділу опіки та піклування
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську Ради позов ОСОБА_1
підтримала, пояснила, що оскільки неповнолітні діти зареєстровані в спірній
квартирі, то вони мають право на проживання в ній разом з батьком, який
здійснює належне їх виховання та матеріальне забезпечення. Відповідачка
ОСОБА_4 незважаючи на те, що вона зареєстрована у вказаній квартирі більше
трьох років, там не проживала. Без дозволу комунально-експлуатаційного
підприємства поселила в квартиру квартирантів . Знаходиться у цивільному шлюбі,
має інше постійне місце проживання. Діти не бажають мешкати разом з ОСОБА_4. , задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_4, в якому вона просить
вселити її у спірну квартиру, буде порушувати права та інтереси дітей, тому
вона (представник) зустрічний позов не визнає.
Представники третіх осіб: КЖЕП №21 та ВГІРФО Індустріального РВ
ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явилися,
про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду
листів, в яких прохають розглядати справу без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,
показання свідків, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню,
зустрічний позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 18.10.1976 року ОСОБА_6 згідно ордеру № 499 на сім'ю з 4-х чоловік отримав трикімнатну
квартиру загальною площею 43,59 кв. м. Разом з ним в квартирі були
зареєстровані: жінка - ОСОБА_7, дві дочки - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (відповідачка) (а.с.51).
ІНФОРМАЦІЯ_1від шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5
народився син ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2. - дочка
ОСОБА_3 (а.с.8-9).
Рішенням Індустріальної районної Ради народних депутатів міста
Дніпропетровська від 29.02.1996 р. № 56 у зв'язку зі смертю ОСОБА_5.
особовий рахунок на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 був відкритий на його дружину ОСОБА_7.
складом сім'ї з трьох осіб, у тому числі дочка - ОСОБА_5, онук -
ОСОБА_2(а.с.15).
Відповідно до довідки КЖЕП №21 від 22.07.2008 року відповідачка
ОСОБА_4 зареєструвалася у спірній квартирі 03.06.2002 року (а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОКС ОСОБА_8(а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір дітей - ОСОБА_5 (а.с.10).
Позивач ОСОБА_1 на цей час разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 мешкав за адресою: АДРЕСА_2.
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську Ради про надання згоди
неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на здійснення
правочинних дій щодо участі у приватизації державної квартири за адресою: АДРЕСА_1, та дозволу, як законному
представнику, на вчинення правочину від імені малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо її участі у приватизації квартири за
адресою: АДРЕСА_1, де вони
зареєстровані та мають право користування житловим приміщенням.
24.07.2008 року служба у справах неповнолітніх виконкому
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську Ради провела обстеження
житлово-побутових умов неповнолітніх ОСОБА_2,1992 р.н. та ОСОБА_3,
1997 р.н. ,зареєстрованих за вказаною адресою. Обстеженням встановлено, що в
квартирі АДРЕСА_1 мешкають квартиранти - ОСОБА_9,1955 р.н. та ОСОБА_10, 1954 р.н., яких пустила для проживання тітка дітей
- ОСОБА_4, яка мешкає за іншою адресою: АДРЕСА_3. В акті мається висновок, що діти за даною адресою не
проживають, за ними потрібно закріпити житло (а.с.88).
15.08.2008 року рішенням Індустріальної районної у місті
Дніпропетровську Ради № 532 позивачу ОСОБА_1 дозволено надати згоду
неповнолітньому ОСОБА_2,1992 р.н. на здійснення правочинних дій щодо
участі у приватизації державної квартири за адресою: АДРЕСА_1, де він зареєстрований та має право
користування житловим приміщенням. Також , цим рішенням районної Ради дозволено
позивачу ОСОБА_1, як законному представнику, вчинити правочин від імені
малолітньої ОСОБА_3,1997 р.н. щодо її участі в приватизації вказаної
квартири, а також був наданий дозвіл неповнолітньому ОСОБА_2, 1992 р.н.
на здійснення правочинних дій щодо участі у приватизації вказаної державної
квартири (а.с.39).
20.08.2008 року позивач ОСОБА_1, так як квартиранти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у спірній квартирі вже не мешкали, а відповідачка на той час
продовжувала мешкати за адресою : АДРЕСА_3 (а.с.
16), замінив замки на вхідних дверях, та разом з дітьми заселився у квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 38).
22.08.2008 року відповідачка ОСОБА_4 з цього приводу
звернулася із заявою в Індустріальний райвідділ внутрішніх справ. В порушені
кримінальної справи відмовлено на підставі того, що дії позивача ОСОБА_1
не містили в собі склад злочину. У постанові про відмову в порушені
кримінальної справи вказується, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 склалися
цивільно-правові відносини щодо житлової площі (а.с.38).
В судовому засіданні доводи позивача ОСОБА_1 в обґрунтування
позовних вимог знайшли своє підтвердження, а доводи відповідачки ОСОБА_4 в
обґрунтування зустрічних позовних вимог свого підтвердження не знайшли.
Так, згідно зі ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача
або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести
місяців.
Відповідачка ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає більше трьох років. Спірну квартиру вона
здавала квартирантам, про що свідчать пояснення мешканців сусідніх квартир (а.с.
11-12, 86-87); доповідна начальника служби у справах неповнолітніх
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську Ради (а.с.13); акт обстеження
житлово-побутових умов неповнолітніх дітей від 24.07.2008 року, у ході
обстеження комісією встановлено, що відповідачка за місцем реєстрації не
проживає, а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою квартального комітету (а.с.
14,16,88).
Свідок ОСОБА_11 (начальник кримінальної міліції
Індустріального РВ) показала, що позивач ОСОБА_1 неодноразово
звертався з приводу того, що відповідачка не дає його дітям жити у спірній
квартирі. Вона (свідок) разом з представником служби у справах неповнолітніх
району приймала участь в укладені акту обстеження житлово-побутових умов дітей
позивача. Було встановлено, що в квартирі мешкають квартиранти - подружня пара
з дочкою. Які пояснили, що хазяйка ОСОБА_4 мешкає окремо, зв'язок з нею
підтримується по телефону. На пропозицію приїхати для дачі пояснень
відмовилась. Разом з укладанням акту обстеження були відібрані письмові
пояснення від сусідів, які пояснили, що раніше в квартирі НОМЕР_1 мешкала сестра
ОСОБА_4 - ОСОБА_5 з двома дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Приблизно у 2005 році,
ОСОБА_5, яка зловживала спиртними напоями, вигнала дітей з квартири. Вони пішли
жити до батька. В квартирі постійно мешкають квартиранти, яких пускає ОСОБА_4.
Сама ОСОБА_4 в квартирі НОМЕР_1 тривалий час не мешкає.
Свідок ОСОБА_12 показала, що відповідачка мешкає з цивільним
чоловіком за іншою адресою. Квартиранти проживали у спірній квартирі десь з
півроку.
Свідок ОСОБА_13 показала, що відповідачка ОСОБА_4 в спірній
квартирі не мешкала, але приходила. На запитання, хто саме мешкає в квартирі,
ОСОБА_4 відповідала, що це її знайомі.
Із акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітніх :ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 20.01.2009 року,
укладеного працівником служби у справах неповнолітніх району вбачається, що
діти мешкають у спірній квартирі, яка перебуває у державній власності. Стан
житла задовільний, в квартирі чисто, прибрано. У дітей окремі кімнати з
меблями. Між дітьми та батьком (позивачем) стосунки добрі. Батько приділяє
дітям достатньо уваги вихованню та в їх навчанні (а.с.97).
Відповідно до письмових пояснень дітей, вони не бажають того, щоб
відповідачка оселилася разом з ними в квартирі, так як вони бояться її та її
чоловіка (а.с.98-99).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачка відповідно до
ст.71 ЖК України втратила право на користування жилою площею в спірній
квартирі, яка перебуває у державній власності. Саме з цього законних підстав
для її вселення у спірну квартиру не мається.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення,
суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові
витрати, тому потрібно стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача
ОСОБА_1 сплачений судовий збір - 8 грн.50 коп., витрати на інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 7, 14, 57,58,60, 88, 202, 208, 214, 215 ЦПК
України, ст.ст. 9, 10, 71, 72 ЖК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на
користування житловою площею в квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Відділ громадянства та міграції реєстрації фізичних
осіб Індустріального райвідділу ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області
зняти з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір - 8 грн.50 коп., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн..
ОСОБА_4 у зустрічному позові до ОСОБА_1 “Про усунення перешкод в користуванні житловим
приміщенням та про вселення” - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до
апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом
подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне
оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: В.П.Чебикін