Справа №2-2207/08

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 

 

  08 грудня 2008 року.   Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

 

 у складі:            головуючого  судді  Чебикіна  В.П.,

                            при секретарі   Власенко М.М.

 

                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  залі суду м. Дніпропетровська

цивільну  справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №26

Міського комунального підприємства “Дніпроліфт”, третя особа: КВ ЖРЕП

Індустріального району міста Дніпропетровська “Про відшкодування моральної

шкоди”,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

                 ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з зазначеним

позовом, посилаючись на те, що відповідач КЖЕП №26 неналежним чином виконує

свої обов'язки по обслугуванню будинку АДРЕСА_1, де вони мешкають, та прибудинкової території ,  ліфт  в

їхньому будинку АДРЕСА_1, не працює з лютого 2007 року. Відповідачі на їх

(позивачів) неодноразові звернення не реагують Відсутність ліфту, постійна

забрудненість всіх приміщень під'їзду, накопичення сміття біля під'їзду,

відсутність майже повністю освітлення на поверхах, а також відсутність боротьби

з гризунами в будинку спричиняє їм (позивачам) моральну шкоду, яку вони

оцінюють в 8000 грн., та яку вони прохають стягнути на їх користь з

відповідачів.

                  В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1(вона ж

представник позивача ОСОБА_2) відмовилася від своїх вимог, щодо надання

комунальних послуг.

                  В обґрунтування своїх позовних вимог щодо відшкодування

моральної шкоди, яка спричинена відсутністю ліфта, пояснила, що  ліфт у під'

їзді перестав працювати з 1 лютого 2007 року і до теперішнього часу вони

(позивачі) змушені пішки ходити на 7-й поверх. На їх численні усні, а потім і

письмові запити та прохання відремонтувати ліфт, керівництво КЖЕП №26

обмежувалося відписками та обіцянками. Підтвердженням цього є надані копії 

повідомлень відповідача, з яких виходило, що він не заперечує, що ліфт не

працює, та обіцяв його запустити станом на грудень 2007 року. В результаті Їх

(позивачів) звернень до  різних  установ та організацій на рахунок КЖЕП №26 з

бюджету було перераховано 19 900 грн. із вказівкою конкретної мети

перерахування коштів - “ на оплату ремонту ліфту”.Але на цей час становище з

ліфтом не змінилося. Факт відсутності роботи ліфту в під'їзді на цей час

підтверджується трьома актами, укладених ними (позивачами) за участю сусідів.

Вони (позивачі) змушені більше року, інколи по кілька разів на добу, пішки

підійматися на свій поверх  та спускатися, часто несучи чимало різних речей. Це

їм доставляє не лише величезні фізичні навантаження, а й суттєві моральні

страждання. Адже свідомість недбалого відношення керівництва КЖЕП №26 до своїх

обов'язків вкрай негативно відображається на нервовому стані кожного із них та

спричиняє постійні відчуття дискомфорту.  Через постійні фізичні навантаження 

у неї (позивачки) погіршився стан здоров'я. Далі позивачка пояснила, що

моральна шкода, яку заподіяв та продовжує спричиняти відповідач своїм

ігноруванням обов'язків, вказаних в договорах, в правилах та в типових

переліках послуг, що вони (позивачі) повинні отримувати , складає суму 8000

грн., яку вона прохає стягнути на їх (позивачів) користь з КЖЕП №26 та Міського

комунального підприємства  “Дніпролифт”.

        Представник відповідача - Комунального житлово-експлуатаційного

підприємства №26 позов не визнав та пояснив, що  ліфт у під'їзді будинку АДРЕСА_1 зупинився внаслідок розкрадання

основних вузлів його машинного відділення. З цього приводу керівництво КЖЕП №26

неодноразово зверталося до Індустріального районного відділу міліції, але

позитивних результатів не досягнуто. Капітальні та середні ремонти повинні

робити балансоутримувачі будинку, в даному випадку таким є КВЖРЕП

Індустріального району міста Дніпропетровська .Далі представник відповідача  

щодо відсутності роботи ліфту до теперішнього часу пояснив, що згідно рішення

Дніпропетровської міської Ради за № 57/26 від 26.12.2007 року - з 1 січня 2008

року МКП “Дніпроліфт” “є виконавцем послуги з технічного об слугування ліфтів

житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста

Дніпропетровська. Всі вимоги позивачів ОСОБА_2 до КЖЕП №26 на думку

представника відповідача є безпідставними, тому у позові їм потрібно відмовити.

        Представник відповідача - Міського комунального підприємства

“Дніпроліфт” позов не визнав, та пояснив, що позовні вимоги є необґрунтованими

виходячи з наступного: ліфт був пограбованим  невідомими особами у 2007 році.

Рішенням Дніпропетровської міської Ради від 26.12.2007 року № 57/26 МКП

“Дніпроліфт” визначено виконавцем послуг з технічного обслуговування ліфтів

житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.

Дніпропетровська , з покладенням на нього відповідальності за технічний стан та

належну експлуатацію ліфтів відповідно до чинного законодавства. Відповідно до

нормативних актів, які діють в даної галузі відновлення роботи ліфту після його

пограбування не відноситься до системи технічного обслуговування. Згідно

Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні,

затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової

політики України від 10.04.2000 р. №73 та Правил будови та безпечної

експлуатації ліфтів ДНАОП 0.00-1.02.-99, затверджених наказом Комітету по

нагляду за охороною праці України (Держнаглядохоронпраці) від 03.11.1999 р. №

208 капітальний ремонт виконується за замовленням власника або

балансоутримувача. Таким чином, вважав представник відповідача  - Міського

комунального підприємства “Дніпроліфт, відповідальність по даній цивільній

справі несуть балансоутримувач  та власник будинку. З урахуванням наведеного,

представник “Дніпроліфт” просив у позовних вимогах відносно нього відмовити.

         Представник третьої особи - КВ ЖРЕП Індустріального району міста

Дніпропетровська пояснив, що позовні вимоги він не визнає, оскільки КЖЕП №26 є

самостійною юридичною особою та має нести матеріальну і моральну

відповідальність за позовними вимогами, незважаючи на те, що КВ ЖРЕП

Індустріального  району міста Дніпропетровська є балансоутримувачем будинку .

         Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення

сторін, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

         В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2

проживають в приватизованій квартирі АДРЕСА_1 в місті Дніпропетровську і вони є співвласниками цієї квартири. Між

сім'єю ОСОБА_2 і КЖЕП  №26 щорічно укладався договір про надання послуг з

утримання будинку, споруд та прибудинкової території (а.с.28-29).

         03.01.2007 року відповідач КЖЕП №26 та МКП “Дніпроліфт” уклали договір

підряду №26 на технічне обслугування та ремонт ліфтів  (а.с.125).

         24.04.2007року ліфт в 4-ому під'їзді будинку АДРЕСА_1 був пограбований невідомими особами, внаслідок чого з

машинного відділення були зняті наступні деталі: контактори - 4 шт., гальмова

катушка - 1 шт., реле точної зупинки - 1 шт., реле часу - 4 шт.

        13.08.2007 року  начальник  КЖЕП №26 звернувся із заявою до начальника

Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області з проханням

прийняти всі запобіжні заходи до розшуку осіб, які пограбували ліфт (а.с.147).

        24.09.2007 року начальник КВ ЖРЕП Індустріального району міста

Дніпропетровська звернувся з листом до депутата міської Ради Єсаулова Г.О. з

проханням виділити на поточний ремонт ліфтів , які знаходяться в будинках КЖЕП

№ 26  -19,9 тис.грн. (а.с.134).

        26.09.2007 року постійна комісія з питань соціально-економічного

розвитку, бюджету і фінансів Дніпропетровської міської Ради  Y скликання дала

вказівку  фінансовому управлінню міської Ради перерахувати КЖЕП №26 кошти в

розмірі 19900 грн. на придбання деталей для ремонту ліфтів і ці кошти були

отримані (а.с.134 на обор.)

        Відповідно довідки начальника КВ ЖРЕП непрацюючі ліфти  знаходилися не

тільки у 4-ому під'їзді будинку АДРЕСА_1  але й в будинках:

№№ 9,11,15,17, 19 по вул.Тверській (5 ліфтів); №12-а, 12-в по вул. Г.

Корольової; № 13 і 13-б (2ліфта); по вул. Осінній (3 ліфта); №47-а по вул.

Косіора (1 ліфт), а усього 9 ліфтів (а.с.135), які також знаходяться в будинках

КЖЕП №26.

        21.12.2007 року укладено акт комісією у складі представників МКП

“Дніпроліфт” та КЖЕП №26 щодо технічного стану ліфту, який знаходиться в 4-ому

під'їзді будинку АДРЕСА_1 , з якого вбачається, що внаслідок

розграбування  ліфтової станції ШДК-5712, остання підлягає заміни , так як

відновленню не підлягає (а.с.135 на обор.). Цей висновок підтверджено

експертним висновком № 74/08-Л від 24.04.2008 р. (а.с.140-142).

        Вартість станції ШДК-5712 складає 40000 грн. (а.с.137).

        Свідок ОСОБА_3(головний інженер КЖЕП №26) пояснила, що  усього було

пограбовано  9 ліфтів, міська Рада перерахувала на їх ремонт 19900 грн. Цих

грошей недостатньо, так як тільки на ремонт ліфту в 4-ому під'їзді будинку АДРЕСА_1 потрібно 40000 грн. Керівництво КЖЕП неодноразово

зверталися до КВ ЖРЕП району за матеріальною допомогою, але це питання

залишається відкритим. Немає позитивних результатів і від їх звернень до

райвідділу міліції.

        Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі

або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,

відшкодовується особою, яка її завдала, за  наявності її вини.

        В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в

справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року № 4

зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової

відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування

моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність

діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним

діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

        В судовому засіданні встановлено, що в діях відповідачів КЖЕП №26 та

МКП “Дніпроліфт” вини в заподіянні моральної шкоди позивачам немає, оскільки

пограбування ліфта скоєно невідомими особами, отже відсутній причинний зв'язок

між шкодою та діями відповідачів.

        Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову

практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від

31.03.1995 року №4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями

чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив,

визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

         В судовому засіданні встановлено, що жодних доказів на підтвердження

розміру моральної шкоди позивачі до позовної заяви не надали та розрахунку

моральної шкоди в позовній заяві не надали.

         З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не

підлягають.  

          Керуючись ст.ст. 3, 7, 14, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 214, 215 ЦПК

України, ст. 1167 ЦК України, п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду

України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)

шкоди” від 31.03.1995 року №4 ,суд -

 

В И Р І Ш И В :

 

                   ОСОБА_1, ОСОБА_2  у

позові до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №26,  Міського

комунального підприємства “Дніпроліфт” про відшкодування моральної шкоди у

розмірі 8000 грн. відмовити.                  

                    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 

Суддя:                       В.П.Чебикін