ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" липня 2006 р.

Справа № 05/133-64А.

за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів, м.Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельне підприємство „Фенікс”, м.Володимир-Волинський  

про стягнення 4055 грн.                                  

суддя   Бондарєв С.В.  

секретар  Гром А.В.

                                      

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача : Ліщук А.В. – дов. №06.10/6 від 07.02.2006р.

від відповідача : Чайковська-Тарликова В.А. – директор.

В судовому засіданні 11.07.2006р. було оголошено перерву до 13.07.2006р. до 1530 для представлення додаткових доказів.

Сторонам були роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Згідно клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід складу суду не надходило.

СУТЬ СПОРУ:  Позивач звернувся до суду  просить стягнути з відповідача 4055 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування в 2005 році 1 інваліда.

          Відповідач в судовому засіданні, в заявах від 03.07.2006р. від 13.07.2006р. позов заперечив, оскільки ТзОВ ВТП „Фенікс” в 2005 році створило робочі місця для працевлаштування інвалідів, працевлаштувало 4 інваліди , зверталось до Володимир-Волинського ТО УТОГ, з клопотаннями направити ще 2 інвалідів  проте інваліди на роботу не направлялись (відповідь №3 від 12.01.2005р.), виконало норматив, оскільки є помилковим запис в звіті, що Андрощук Р.П. працював 1 місяць, він працював 9 місяців, що підтверджується записом в трудовій книжці.        

          Матеріалами справи встановлено:

          Згідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями)(надалі – Закон України) визначено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця .

          Статтею 20 Закону України передбачено, що підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання , де кількість працюючих інвалідів менша , ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

          Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача складає 40 осіб, чисельність інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно  4-х відсотковому нормативу – 2 особи. Згідно розділу ІІ звіту „Список працюючих інвалідів – штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2005 році” у відповідача працювали -4 інваліди, але неповний рік.

          Як вбачається із матеріалів справи ТзОВ ВТП „Фенікс”  в 2005 році створило робочі місця для працевлаштування 4 інвалідів, виконало норматив. Оскільки Андрощук Р.П. працював 9 місяців, а не – 1, як вказано в звіті (що підтверджується випискою із трудової книжки). Крім того, створило додатково ще робочі місця за спеціальностями кухонний працівник та підсобний робітник, про що повідомило Володимир-Волинську ТО УТОГ, проте інваліди на роботу не направлялись (відповідь №3 від 12.01.2005р.). Оскільки помилково в поданому звіті від 27.01.2006р. вказано, що АндрощукР.П. працювала 1 місяць , коли згідно виписки із трудової книжки працювала 9 місяців, чим виконано встановлений норматив.  

          За даних обставин, суд вважає, що ТзОВ ВТП „Фенікс”  було вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2005 році, а тому на нього не може бути покладена відповідальність передбачена ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо стягнення штрафу за непрацевлаштування інвалідів у 2005 році.   

         Таким чином,  враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду соціального захисту інвалідів щодо застосування штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів до задоволення не підлягають.          

          На підставі викладеного,  керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. 70, 71, 76, 79, 86, 87-89, 159, 160 - 163 КАСУ, господарський суд,-

постановив :

В позові Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-торгівельне підприємство „Фенікс”, м.Володимир-Волинський про стягнення 4055 грн.  штрафних санкцій - відмовити .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання в повному обсязі . Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного господарського суду України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя                                                                                       С.В.Бондарєв

Дата виготовлення

повного тексту

постанови – 17.07.2006р.