ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.11.2014 Справа № 907/942/14
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород
про стягнення 4224,57 грн. в т.ч. 3980,85 грн. - сума основного бору, 47,55грн. - інфляційних нарахувань, 21,78грн. - 3% річних, 174,39 грн. - пені,
Суддя Й.Й. Кадар
За участю представників:
від позивача - Бочкор А.П., представник за довіреністю №07/77д від 21.11.2013 року;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення заборгованості в розмірі 4224,57 грн. в т.ч. 3980,85 грн. - сума основного бору, 47,55грн. - інфляційних нарахувань, 21,78грн. - 3% річних, 174,39 грн. - пені,
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання по своєчасній і повній оплаті за спожитий природний газ згідно договору № ТП-ПРк-1996-У/2014 від 28.01.2014 року, що призвело до виникнення заборгованості за спожитий газ в сумі 3980,85 грн.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 30.09.2014 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 28.10.2014року, надіслані відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві та підтверджену витягом з ЄДРПОУ, які отримані останнім 06.10.2014р. про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду від 30.09.2014 року долучене до матеріалів справи), у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,
ВСТАНОВИВ:
28.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Ужгород (Споживач) був укладений договір № ТП-ПРк-1996-У/2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом.
Згідно умов Договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачеві) природній газ в обсягах та порядку, передбачених умовами укладеного договору для забезпечення потреб споживача, а останній зобов'язався оплатити вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно умов договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаними Сторонами актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 4.7 Договору оплату за газ Споживач здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітній місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітнім місяцем поставки газу.
На виконання умов договору позивачем за червень 2014 року було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито природний газ в кількості 0,784 куб.м. на загальну суму 4924,32 грн., що підтверджується узгодженим відповідачем двостороннім актом приймання-передачі природного газу, а саме: актом №5684 від 13.06.2014 року.
Між тим, як стверджує позивач та вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо проведення оплати за прийнятий природній газ виконав частково, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка становить 3980,85 грн. Зважаючи на це, позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою №07/3112 від 1.07.2014 року, якими було повідомлено відповідача про наявність зазначеної заборгованості, однак відповідач на вказані вимоги в установленому порядку не відреагував, заборгованість не погасив.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожитий природній газ в сумі 3980,85 грн., належним чином доведені матеріалами справи, узгоджені відповідачем актом приймання-передачі природного газу, судом проаналізовані, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, а отже підлягають стягненню з відповідача.
Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України заявник вимагає застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань, а саме просить стягнути з відповідача за період з 06.07.2014р. по 31.08.2014р. інфляційних нарахувань в сумі 47,55грн. та за період з 06.07.2014р. по 10.09.2014р. 3% річних в сумі 21,78грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), обумовлені законом, відповідачем в установленому не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.
Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України). Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Пунктом 6.2.2. Договору сторони обумовили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених договором, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Нарахована позивачем пеня за період 06.07.2014р. по 10.09.2014р. в розмірі 174,39грн., визначена у відповідності до умов договору та ст. 232 ГК України, судом проаналізована, відповідачем не спростована, підтверджена належним розрахунком та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача 4224,57 грн. в т.ч. 3980,85 грн. - сума основного бору, 47,55грн. - інфляційних нарахувань, 21,78грн. - 3% річних, 174,39 грн. - пені .
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1827грн. підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму 4224,57 грн. (чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 57 коп.) в т.ч. 3980,85 грн. - сума основного бору, 47,55грн. - інфляційних нарахувань, 21,78грн. - 3% річних, 174,39 грн. - пені та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 13.11.2014р.
Суддя Й.Й.Кадар