Справа № 1-33/07 ВИРОК   

ім'ям України

смт. Кегичівка                                                                                                      18. січня 2007 року

                                                                                                                                                                   Кегичівський   районний   суд   Харківської  області   у   складі   головуючого   -   судді

Криворотова    С.В., при секретарі    Колонок Ю.В., з участю прокурора    Тімашова О.Д.,

підсудної ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні   суду

справу; за якою

ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, державних нагород не має, освіта середня, одружена, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, не працює, інвалідності не має, проживає АДРЕСА_1, не засуджена,

- обвинувачується за ч.1 ст. 162 КК України, -

В СТА Н О В И В:

У листопаді 2006 року, ОСОБА_1, умисно, таємно, із корисливих спонукань, двічі проникала у домоволодіння ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_1, звідки викрала верхню частину від чавунну плиту, металевий карниз, металеві двері до плити, дзеркало та штори, спричинивши потерпілій збитки на суму 480 грн., чим порушила її право на недоторканість житла. Викрадене повернуто.

У пред'явленому обвинуваченні за ч. 1ст. 162 КК підсудна у судовому засіданні винною себе визнала повністю, давати пояснення погодилась і пояснила:

Роботи не має, у скрутних умовах змушена утримувати трьох неповнолітніх дітей. В середині листопада 2006 р., біля 15 год., пішла до будинку ОСОБА_2, через хвіртку зайшла на подвір'я, там нікого не було. Маючи на меті взяти для свого господарства деякі речі, побачила верхню частину від чавунної плити та металеві двері від плити, забрала і віднесла до дому. Біля 19 год., того ж дня, знову пішла до домоволодіння потерпілої, через вікно проникла, в дім. Зняла карниз зі шторами, дзеркало і знову ж таки віднесла до свого помешкання. При цьому достовірно знала, що проникає до чужого приміщення, ці її дії є незаконними і порушують права інших громадян: на недоторканість житла. У вчиненому розкаюється, викрадені речі брала і залишила удома для використання у побуті, а потім усі їх повернула.

Потерпіла ОСОБА_2, будучи сповіщеною про день, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилась, проте, подала заяву у якій повідомляє, що з'явитися до суду за сімейними обставинами не може, претензій до підсудної не має. просить справу розглянути без її участі.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

-   протокол допиту потерпілої ОСОБА_2, в якому вона повідомляє про вчинений злочин та

викрадення у неї речей (а.с.23,24):

копія паспортних даних ОСОБА_1, довідка про місце її проживання та склад сім'ї, відповідно до вона проживає, разом з дочкою, ІНФОРМАЦІЯ_2, синами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( 42,43);

·        характеристика, відповідно до якої підсудна зарекомендувала себе позитивно, як така, яка виховує трьох дітей, громадський порядок не порушує, адміністративною комісією сільської ради до адміністративної відповідальності, не притягувалась ( а.с.41)';

·        довідки про те, що вона не засуджена, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває (а.с.39.40).

За ініціативою та згодою усіх учасників процесу, суд, на підставі ч.З ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Заслухавши пояснення підсудної, учасників судового розгляду та дослідивши зазначені докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що підсудна умисно, таємно, із корисливих спонукань незаконно проникла до житла особи, чим порушила недоторканість житла потерпілої, при цьому викрала її речі, у зв"язку з чим її дії правильно кваліфіковані за ч, 1 ст. 162 КК України.

Вчинений злочини, на підставі ст. 12 КК України, відносяться до середньої тяжкості.

Призначаючи покарання у межах закону за скоєння цього злочину, окрім його тяжкості, суд враховує також особу  підсудної, яка    судимостей не має, у скоєному розкаюється, характеризується позитивно, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей. Зазначені відомості у сукупності свідчать про наявність підстав, про призначення, такого виду покарання, як штраф.

Як обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до п. п. 1 та 2 ч.1 ст. 66 КК України, стосовно підсудної визнається щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Крім цього, керуючись ч.2 ст. 66 Кодексу, суд також визнає наявність на утриманні підсудної трьох неповнолітніх дітей обставиною, що помякшує  покарання. За наявності декількох зазначених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненою злочину, з урахуванням особи підсудної, її матеріального становища, суд вбачає підстави призначити їй покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст, 162 КК України. Обставини, що обтяжують покарання, досудовим слідством не встановлені.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд суд не заходить.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ПРИСУДИВ;

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.

Призначити у зв"язку з цим ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, розмір якого, відповідно до ч.1 ст. 69 КК України, визначити у розмірі 510 грн. на користь держави.

Міру запобіжного заходу стосовно засудженої, до набрання вироком чинності, залишити попередню - у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий:                                                                                 С.В.Криворотов