У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Малько О.С., Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання: Пиляй І.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 10 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки кошти в сумі 56243 грн. 00 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати - сплачений судовий збір в сумі 562 грн. 43 коп.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Вказує, що ОСОБА_3 при розгляді справи визнала відсутність грошових коштів на рахунках, оскільки спірні грошові кошти були зняті відповідачем з рахунків в банках до ухвалення рішення від 24 грудня 2013 року, а також позивачка не довела їх наявність у відповідача.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07 лютого 2014 року застосовуючи положення ст.387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилося, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.
Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 10 вересня 2014 року.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що рішенням Рівненського міського суду від 24 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено: визнано за позивачкою право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 та право власності на вклади в банках "ВТБ" на суму 16243 грн. 00 коп. та на ? права власності на кошти, що знаходяться в ПАТ КБ "Приватбанк", а саме на 40000 грн. 00 коп. (а.с.4-5).
Вказане рішення суду першої інстанції є чинним, оскільки ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 05 лютого 2014 року залишене без змін, а в касаційному порядку не оскаржувалося.
Покликання представника відповідача в апеляційній скарзі на п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07 лютого 2014 року доводить те, що ОСОБА_1 визнає факт заволодіння спірними грошовими коштами без відповідної правової підстави.
Право власності позивачки на частину коштів на вкладах , відкритих відповідачем в банку "ВТБ" (на 16243 грн. 00 коп.) та в ПАТ КБ "Приватбанк"(на 40000 грн. 00 коп.) визнано рішенням суду, яке є чинним.
Висновки суду першої інстанції про те, що відповідач під час розгляду справи в суді забравши грошові кошти з банківських рахунків, позбавив позивачку права користування, володіння та розпорядження своїми коштами,-є обгрунтованими.
Такими діями відповідача порушено положення ст.41 Конституції України та положення ст.321 ЦК України, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та завдано позивачці матеріальної шкоди, оскільки ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених в ньому висновків.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку сторонами та особами, які беруть участь у справі, протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: Малько О.С. Бондаренко Н.В. Шимків С.С.