Справа № 2-а-64

                                                                                                                                           2009 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

05 лютого 2009 року                                        Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді - Чорної О.В.,

при секретарі - Маланчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Ялтинської міської ради про скасування рішень та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач просить суд скасувати рішення:

-     виконавчого комітету Ялтинської міської ради  № 1242 від 17 червня 2008 року, яким  відмову в погодженні включення об'єкта групи Ж до переліку об'єктів, які підлягають приватизації»;

-     рішення Ялтинської міської ради 18-ї сесії 5-го скликання № 48 від 30 липня 2008 року, яким йому відмовлено в приватизації шляхом викупу будови та навісу літер К-1, Р, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

      Також просить зобов'язати:

-     виконавчий комітет Ялтинської міської ради  погодити включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу позивачем будови та навісу літер К-1, Р, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться на балансі міської лікарні № 1 м. Ялта;

-     Ялтинську міську раду дозволити йому приватизацію шляхом викупу будови та навісу літер К.-1, Р, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

            Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, був орендарем комунального майна Ялтинської міської ради - нежитлового приміщення площею 108, 8 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (літер К-1, Р) в період з 2003 до 2007 рр. Оскільки, він має право відповідно до діючого законодавства України право на приватизацію шляхом викупу зазначених приміщень, то  звернувся з відповідною заявою до відповідача, надав при цьому всі необхідні документи. Однак, йому було відмовлено,  що він вважає незаконним, так як орендовані ним приміщення ніким не використовуються, фактично ніякого соціального призначення не мають, тільки знаходяться на балансі установи охорони здоров'я. За час оренди вказаного майна ним був здійснений капітальний ремонт об'єкта оренди, в результаті чого були призведені поліпшення будови та навісу літер К-1, Р більш чим на 50%, які є не відокремленими. Поряд з приміщенням літер К-1, Р раніш були розташовані об'єкти Ялтинського протитуберкульозного диспансеру, які на даний час продані приватним особам, зруйновані, підготована будівельна площадка для комерційного об'єкту, все це підтверджує, що спірні приміщення не мають соціального значення. Керівництво лікарні має намір продати ці приміщення інший особі, тому йому і було відмовлено в приватизації. Ніяких законних підстав для відмови не існує.

            Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідачів в судовому засіданні з позовною заявою позивача не погодилася. Заперечення мотивовані тим, що будова та навіс літер К-1, Р, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться на балансі міської лікарі № 1 управління охорони здоров'я Ялтинської міської ради, необхідні для господарських нужд медичної установи. Оскільки позивач на момент прийняття рішення виконавчим комітетом Ялтинської міської ради не був орендарем спірного приміщення, а законодавство про приватизацію передбачає можливість приватизації шляхом викупу тільки орендарем приміщення, то приватизація вказаних приміщень позивачем неможлива.

            Вислухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:

            Відповідно до ч. 1 ст. 6  Конвенції  про захист  прав  і основних  свобод  людини  (Рим  4 листопада 1950  року),  ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості  будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим  законом.

            Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною  загальнонаціонального законодавства України.

            Згідно  ст. 55  Конституції України права свободи  громадян  захищаються  судом.

            Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди  для  їх  реалізації, або  мають  місце  інші  ущемлення прав та свобод.

            Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу  адміністративного судочинства України про завдання адміністративного  судочинства.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.

 Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування  та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

               Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської,  селищної, міської ради вирішуються питання:

- прийняття рішень щодо  відчуження  відповідно  до  закону комунального майна;  затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності,  які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів  права  комунальної  власності;  вирішення   питань   про придбання  в  установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі   приватизації,   договір   купівлі-продажу   якого  в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у  концесію  об'єктів  права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та  організацій  комунальної  власності відповідної територіальної громади (пункт 30)

               Згідно із ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання  виконавчих органів сільських,  селищних,  міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо:

-     управління в межах,  визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1); 

-     підготовки і внесення  на  розгляд  ради  пропозицій  щодо порядку  та умов відчуження комунального майна,  проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів  комунальної  власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка  і  внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер  господарської  діяльності  та  переліку об'єктів, які можуть надаватися  у  концесію,  подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна (пункт 4).

               Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом    викупу;.

            Згідно із  ст. 5 вказаного закону покупцями  об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та  юридичні  особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України   "Про   приватизацію   державного  майна".

            Відповідно до ст. 7 зазначеного закону включення   об'єктів   малої  приватизації  до  переліків об'єктів, які підлягають приватизації,  здійснюється  відповідно до  Державної  та  місцевих  програм  приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

               Покупці подають до відповідного органу приватизації  заяву про  включення  підприємства  до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

               Орган   приватизації  розглядає  подану  заяву  і  в  разі  відсутності   підстав   для   відмови   у   приватизації   включає підприємство  до  переліків,  зазначених  у  частині  першій  цієї

статті.  Результати розгляду не  пізніш  як  через  місяць  з  дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

                Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:  особа, яка  подала  заяву,  не  може  бути  визнана  покупцем підприємства згідно з цим Законом;  є законодавчо  встановлене  обмеження  на  приватизацію цього  підприємства;  не затверджено  переліків,  передбачених частиною першою цієї статті.

               Згідно із Законом України  «Про приватизацію державного майна» суб'єктами приватизації є:  державні органи приватизації; покупці (їх представники);  посередники.

               У відповідності із ст. 8  зазначеного закону покупцями об'єктів приватизації можуть бути:      громадяни України, іноземні громадяни, особи  без громадянства; юридичні особи,  зареєстровані  на  території  України,  юридичні особи інших держав.

               Стаття 11 визначає, що  порядок приватизації державного майна передбачає: прийняття рішення  про  приватизацію об'єкта на підставі поданої   заяви   або   виходячи  із  завдань  Державної  програми приватизації.

               Ініціатива щодо приватизації може виходити  від  державних  органів приватизації, а також покупців, визнаних такими відповідно до статті 8 цього Закону (стаття 12).

                Заяви про  приватизацію  подаються до державних   органів приватизації  за місцезнаходженням об'єкта,  що приватизується,  у письмовій формі та в порядку,  що встановлюється Фондом державного майна України.

               Державні  органи  приватизації протягом місяця розглядають  заяви  та  приймають  рішення  щодо  приватизації  об'єкта   і   в п'ятиденний   строк   письмово   повідомляють   про  це  заявника, адміністрацію    та    трудовий    колектив    підприємства,    що приватизується,   а  також  відповідний  орган  виконавчої  влади, уповноважений управляти цим майном.

     У разі відмови в приватизації відповідний орган  приватизації повідомляє заявників про причину відмови.

            Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли:      особа, яка  подала  заяву,  не  може  бути  визнана  покупцем відповідно до статті 8 цього Закону;  законодавством встановлено  обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у  встановленому  порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації; об'єкт   приватизації  знаходиться  в  заповідній  зоні,  або розташований у прибережних захисних смугах морів,  річок,  озер на відстані  ближче ніж 100 метрів від них.

            У відповідності із розділом 1 Закону України «Про Державну програму приватизації» група Ж  -  це незалежно  від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти,  культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення,  видавничої справи,  а також об'єкти санаторно-курортних  закладів,  профілакторії,  будинки  і  табори відпочинку  (за  винятком  об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку,  які перебувають на самостійних балансах),  у тому    числі   об'єкти   соціально-побутового   призначення,   що перебувають на балансі  підприємств,  у  разі  їх  не включення  до складу   майна,   що   передається   в  комунальну  власність  або приватизується,  крім об'єктів, які  не  підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

            Згідно розділу 9 вказаного закону  приватизація  майна  об'єктів,  віднесених  до  групи  Ж, здійснюється способами, передбаченими Програмою. Продаж  об'єктів  групи  Ж  здійснюється  у  порядку,  що встановлюється Фондом державного майна.  У  разі   надання   покупцем   достатнього   економічного обґрунтування    в    установленому    Фондом    порядку   можливе перепрофілювання об'єктів без зміни їх  призначення  щодо  надання соціальних послуг.

            Органи,    уповноважені    управляти   майном   об'єктів, віднесених до групи Ж,  подають до державних органів  приватизації переліки  об'єктів групи Ж,  що підлягають приватизації.  Державні органи  приватизації  за  погодженням з відповідними місцевими державними   адміністраціями  щоквартально  затверджують  переліки об'єктів,  що  підлягають  приватизації. У   разі   ненадходження протягом  трьох  тижнів  від  відповідної  державної адміністрації відповіді щодо погодження переліку об'єктів групи Ж, що підлягають приватизації, поданий перелік вважається погодженим (пункт 98).

            Рішення  про приватизацію об'єктів групи Ж,  внесених до переліків,  зазначених у  пункті  98  цієї  Програми,  приймається державними  органами приватизації на підставі заяв покупців або за

власною ініціативою.

            Ініціатива щодо включення об'єктів групи Ж до переліку об'єктів,  що підлягають приватизації,  які використовуються не за призначенням, передані в оренду або не функціонують, може виходити від державних органів приватизації,  орендарів або підприємств, на балансі яких вони перебувають. Зазначена ініціатива погоджується з органами, уповноваженими управляти   відповідним   майном,   і відповідними місцевими органами виконавчої влади (пункт 104).

Згідно із п.п. 2.4. Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, який затверджений наказом Фонду державного майна 14 серпня 2000 року орган приватизації погоджує пропозиції  щодо включення об'єктів групи Ж до переліку об'єктів, що підлягають приватизації з органами, уповноваженими управляти майном таких об'єктів.

Вказане положення відтворене в п. 27 Програми приватизації майна, яке знаходиться в комунальній  власності Ялтинської міської ради.

             Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 26 квітня 2000 року (а.с. 54).

Між Ялтинським протитуберкульозним диспансером (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди комунального майна № 2 від 25 грудня 2003 року, строк дії якого - два роки (а.с. 86-91).

У зв'язку із реорганізацією Ялтинського протитуберкульозного диспансеру у Ялтинське лікарняне-поліклінічне об'єднання № 1(а.с. 149-150) між останнім та ОСОБА_1 01 жовтня 2004 року  було укладено додаткову угоду до договору оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003 року щодо заміни орендодавця - Ялтинського протитуберкульозного диспансеру на Ялтинське лікарняне-поліклінічне об'єднання № 1.

Між Ялтинським лікарняно-поліклінічним об'єднанням № 1 та позивачем 25 лютого 2006 року було укладено додаткову угоду до договору оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003 року, якою строк дії вказаного договору було продовжено на 360 днів (а.с. 92).

Строк дії договору оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003 року визначено до 20 грудня 2006 року.

Установа охорони здоров'я «Міська лікарня № 1 м. Ялта», яка є правонаступником Ялтинського лікарняно-поліклінічного об'єднанням № 1   (а.с. 151-153) листами від 16 січня та 22 лютого 2007 року повідомила ОСОБА_1 про припинення дії договору оренди та про відсутність намірів продовжувати дію вказаного договору.

Вказані обставини встановлені постановою Вищого господарського суду України від 25 червня 2008 року (а.с. 26-29), якої залишена без мін постанова Севастопольського  апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 08 листопада 2007 року задоволені вимоги Установи охорони здоров'я «Міська лікарня № 1 м. Ялта»  в частині усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями літ. К-1, Р площею 108, 9 кв. м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення з них ОСОБА_1 та стягнення з нього грошових коштів в розмірі 10 527, 67 гривень за користування нежитловими приміщеннями у період з 20 грудня 2006 року по 01 листопада 2007 року.

Згідно із постановами державного виконавця від 10 жовтня 2008 року та 16 травня 2008 року (а.с. 159-160) виконавче провадження закінчено у зв'язку із стягненням заборгованості у повному обсязі та добровільним виконанням у частині звільнення нежитлових приміщень ОСОБА_1

ОСОБА_1 неодноразово протягом 2005-2007 рр. звертався до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради з заявами про приватизацію нежитлових приміщень - будови та навіс літер К-1, Р, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 шляхом викупу (а.с. 51, 53, 101).

Проте, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради у порушення п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» відповідь надав лише у 2007 році, тобто, з порушенням встановлених законодавством строків. При цьому, відповіді містили відомості, які не відповідають дійсності (а.с. 101).

З цього приводу Господарським судом АР Крим до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради була направлена окрема ухвала від 21 квітня 2008 року (а.с. 101) про необхідність вжиття відповідних заходів.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача на виконання вимог вказаної ухвали 19 травня 2008 року Фонд комунального майна Ялтинської міської ради звернувся до виконавчого комітету Ялтинської міської ради з проханням прийняти рішення (а.с. 41).

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1242 від 17 червня 2008року  відмовлено в погодженні включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу ОСОБА_1 будови та навісу літер К-1, Р, розташованих з адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться на балансі міської лікарні № 1 (а.с. 30).

З пояснень представника відповідача слідує, що підставою для відмови була та обставина, що на час прийняття рішення ОСОБА_1 не був орендарем, що відповідає вимогам пункту 104 Закону України «Про Державну програму приватизації» та п. 27 Програми приватизації майна, яке знаходиться в комунальній  власності Ялтинської міської ради.

Крім того, вказане рішення було прийняте  з урахуванням листа головного лікаря установи охорони здоров'я «Міська лікарня № 1» (а.с. 31), відповідно до якого нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1необхідні медичній установі для господарських нужд, а саме, для використання у якості гаражу, що співвідноситься зі ст. ст. 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких власник на свій розсуд розпоряджається належним йому майном.

На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету від 17 червня 2008 року рішенням 18 сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 48 від 30 липня 2008 року ОСОБА_1 було відмовлено в приватизації шляхом викупу будови на навісу літер К-1, Р, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32).

Не можуть бути прийняті до уваги пояснення представника позивача щодо продажу будови Ялтинського протитуберкульозного диспансеру, який був розташований поряд із спірними нежитловими приміщеннями та використання вказаної території для будівництва комерційного об'єкту, оскільки це, по-перше, не підтверджено ніякими доказами; а, по-друге, не має значення для використання нежитлових приміщень літер К-1, Р «Міською лікарнею № 1 м. Ялта» (а.с. 123-127).

Також, суд не приймає до уваги доводи представника позивача в частині подальшого зносу нежитлових приміщень літер К-1, Р за адресою: АДРЕСА_1 для передачі земельної ділянки ОСОБА_2 для реконструкції та надбудови другого поверху (а.с. 138), так як це питання вирішується іншим шляхом.

За таких обставин, відповідачі, відмовляючи ОСОБА_1 у включенні  до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу позивачем будови та навісу літер К-1, Р, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться на балансі міської лікарні № 1 м. Ялта та у приватизації вказаних об'єктів, діяли відповідно до вищезгаданих норм закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14, 19, 55  Конституції України, ст. 26, 29 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні», розділами 1,9 Закону України «Про Державну програму приватизації», Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Законом України  «Про приватизацію державного майна»,  Положенням про порядок приватизації об'єктів групи Ж, яке затверджено наказом Фонду державного майна 14 серпня 2000 року, ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 72, 159-163, 171 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

            В задоволенні  позову ОСОБА_1до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, Ялтинської міської ради про скасування рішень та зобов'язання виконати певні дії - відмовити.

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

            СУДДЯ -