Справа № 2а - 44
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ
28 січня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого - Чорної О.В.
при секретарі - Маланчук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1до комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”, треті особи - комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація №3» (далі КП «РЕО №3), ОСОБА_2про визнання дій протиправними та зобов'язання виконати певні дії,
в с т а н о в и в:
Позивачка просить суд визнати протиправними дії комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” (далі КП „Ялтинське БТІ”) в частині включення до технічного паспорту АДРЕСА_1сараю літер «Б» та зобов'язати відповідача виключити з технічного паспорту на вказану квартиру сарай літер «Б».
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності від 12 серпня 1997 року належить АДРЕСА_1 вказаного будинку належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 12 серпня 2003 рок. До будинку відносяться сараї літер «Б» та «В». За час проживання в будинку між ними склався наступний порядок користування допоміжними приміщеннями: вона користується сараєм літер «Б», а ОСОБА_2 - сараєм літер «В». Однак, КП «Ялтинське БТІ» під час виготовлення технічного паспорту на квартиру ОСОБА_2 їй неправомірно був включений сарай літер «Б», яким позивачка користується і на даний час.
Представник КП „Ялтинське БТІ” в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що сарай літер «Б» був включений до технічного паспорту на АДРЕСА_1яка належить ОСОБА_2, на підставі матеріалів інвентарної справи, згідно яких сарай літер «Б» відноситься саме до квартири ОСОБА_2
Представник КП «РЕО №3» в судовому засіданні просив ухвалити рішення на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи сповіщена належним чином, завчасно. Причини неявки суду не надані.
Дослідивши докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушаються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що позивачка є власницею АДРЕСА_1відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 серпня 1997 року (а.с. 6).
ОСОБА_2 є власницею АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12 серпня 2003 року (а.с. 10).
Згідно із технічним паспортом на зазначену квартиру на ділянці розташовані сараї літер «Б» та «В» (а.с. 11).
У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на свій розсуд.
Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 345 ЦК України фізична особа може набувати право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду „ приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Статтею 2 цього Закону передбачено, що до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два та більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до пункту 4.2 Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв, тощо) державного житлового фонду. Закон врегульовує також відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду. Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним.
Допоміжні приміщення, відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» стають об'єктами права спільної власності співвласниками багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру.
АДРЕСА_1 є двоквартирним (а.с. 46-49).
Відповідно до матеріалів інвентарної справи на АДРЕСА_1оригінал якої був предметом дослідження в судовому засіданні, спірні господарські приміщення - сарай літер «Б» та сарай літер «В» на час приватизації житла відносились до АДРЕСА_1 (а.с. 47у3).
Згідно із вказаним матеріалами інвентарної справи сарай літер «Б» на момент приватизації не знаходився у користуванні власників АДРЕСА_1, тому внесений до технічного паспорту на зазначену квартиру неправомірно.
Не можуть бути прийняти до уваги посилання представника відповідача на розрахунок часток АДРЕСА_1(а.с. 2-33), згідно якого сараї відносяться до АДРЕСА_1, оскільки цей розрахунок не має правового значення, він був призведений 19 квітня 1997 року, вже після приватизації квартири ОСОБА_1, не затверджений ні підписом начальника КП «Ялтинське БТІ», ні печаткою.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що після приватизації квартир №№ 1, 2 АДРЕСА_1ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до них перейшло право користування допоміжними приміщеннями - сараями літер «Б» та «В».
За таких обставин, сарай літер «Б» відлягає виключенню з технічного паспорту ОСОБА_2на АДРЕСА_1
На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004, ст. ст. 319, 345, Цивільного Кодексу України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1задовольнити.
Визнати протиправними дії комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” в частині включення до технічного паспорту на АДРЕСА_1сараю літер «Б».
Зобов'язати комунальне підприємство „Ялтинське бюро технічної інвентаризації” виключити з технічного паспорту на АДРЕСА_1сарай літер «Б».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського Апеляційного Адміністративного через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
СУДДЯ -