ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

25 січня 2007 р.

№ 16/103

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Харченка В.М.

розглянувши касаційну скаргу

Калуської міської ради

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року

у справі за позовом до третя особа

ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Калуського РЕМ Калуської міської ради Державне міське підприємство "Калуштеплокомуненерго"

про	стягнення коштів

      

      В С Т А Н О В И В:

у квітні 2006 року, ВАТ "Прикарпаттяобленерго"  звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Калуської міської ради, як поручителя, заборгованості у сумі 106 400 грн., яка виникла у ВУ "Міськводоканал" за період з січня по квітень 2006 року на підставі договору про реструктуризацію заборгованості №248/2003 від 24.06.2003 року.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 2 769,32 грн. пені, 1 139,82 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 436,24 грн. відсотків річних.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2006 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.01.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо наявності у нього грошових зобов’язань перед позивачем і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, постановивши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду –скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

Постановляючи про задоволення позову у повному обсязі, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що відповідач є зобов’язаним відповідно до договору поруки №248/2003 від 24.06.2003 року, і, як встановлено рішенням господарського суду від 13.04.2006 року по аналогічній справі №3/34, боржником, який прострочив  виконання зобов’язань є Державне міське підприємство "Калуштеплокомуненерго" як правонаступник реорганізованого ВУ "Міськводоканал", а тому, відповідач повинен сплатити як його борг, так і нести відповідальність за порушення грошових зобов’язань.

Проте, повністю погодитись з наведеними мотивами задоволення позову е можна, оскільки, висновки суду зроблені без належного з’ясування дійсних обставин справи та їх належної правової оцінки.

За умовами договору №249/2003 від 24.06.2003 року (а.с.8) Калуська міська рада поручилась за виконання договору на користування електричною енергією №150 від 14.04.2000 року, оплату векселів та договору реструктуризації заборгованості №248/2003 від 24.06.2003 року виробничим управлінням "Міськводоканал".

За рішенням Калуської міської ради від 28.04.2004 року №473 діяльність виробничого управління "Міськводоканал" "підлягала " припиненню шляхом приєднання до Державного міського підприємства "Калуштеплокомуненерго".

Проте, дані про ліквідацію чи реорганізацію боржника у матеріалах справи відсутні, як і дані про прийняття боргових зобов’язань Державним міським підприємством "Калуштеплокомуненерго", а тому посилання господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду на останнього не ґрунтуються на матеріалах справи.

Безпідставними є і посилання на рішення господарського суду від 13.04.2006 року у справі №3/34 та встановлені ним факти, які, на думку суду, не підлягають доведенню знову, оскільки, предмет спору у даній справі відмінний від предмету спору, розглянутого у іншій справі, а тому, при такому положенні, коли судом не визначено особу, за яку повинна нести відповідальність Калуська міська рада, рішення суду про задоволення позову не можна визнати законним та обґрунтованим.

Постановляючи про застосування до відповідача правових наслідків за порушення боргових зобов’язань, з посиланням на п.3.3 договору поруки, суди не звернули уваги, що незважаючи на передбачену цим пунктом солідарну відповідальність по зобов’язанням боржника, яка визначена основним договором з урахуванням пені, обсяги відповідальності відповідача встановлені п.2.2 договору у певній грошовій сумі, яка визначала зобов’язання боржника на час укладання договору поруки.

Згідно частини другої ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При такому положенні, коли висновки суду не ґрунтуються на наявних у справі матеріалах, постановлені у справі судові рішення не можуть залишатися без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи та дати їм належну правову оцінку, зокрема, і перевірити правомірність договору поруки, наявності у особи, яка його уклала відповідних повноважень на надання гарантій виконання боргових зобов’язань небюджетної установи за рахунок бюджету місцевої громади, наявність бюджетних видатків на ці цілі, з урахуванням, що чинний на час укладання спірного договору Цивільний кодекс передбачав покриття за рахунок бюджету видатків лише бюджетних установ.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року скасувати, а матеріали справи передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк                                                                                                           

                                                                                                

                                                                                            В.М. Харченко