Справа №2-2742/08

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 

 

  17 грудня 2008 року.   Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

 

 у складі:            головуючого  судді  Чебикіна  В.П.,

                            при секретарі   Власенко М.М.

 

                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  залі суду м. Дніпропетровська

цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ВГІРФО Індустріального РВ ДМУ УМВС України в

Дніпропетровській області , Житлово-будівельний кооператив № 188 “Про усунення

перешкод в праві користування житловим приміщенням (квартирою) та знятті з

реєстрації” ,-

 

В С Т А Н О В И В :

 

                ОСОБА_1 у вересні  2008 року звернувся з позовом до

відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві користування

житловим приміщенням (квартирою) та зняття з реєстрації, посилаючись на те, що

29 квітня 2000 року він одружився  з ОСОБА_3 і з цього

часу став проживати в належній ОСОБА_3 квартирі за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній  квартирі

він не був зареєстрованим, там були зареєстровані: його дружина ОСОБА_3, та

відповідачка ОСОБА_2, яка є далекою родичкою ОСОБА_3 В позовній

заяві також вказувалося про те, що відповідно до довідки ЖБК № 188 відповідач

ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживала з 11.08.2001 року, та з цього

часу була звільнена від сплати комунальних послуг. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті він (позивач) як спадкоємець першої черги після

смерті ОСОБА_3 звернувся до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної

контори із заявою про прийняття належного йому за законом спадкового майна.

13.03.2008 року нотаріус Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної

контори звернулась до КП “ДМБТІ” з проханням видати витяг з Реєстру прав

власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Однак оскільки реєстрація права власності

на дану квартиру не проводилась, витяг наданий не був. В КП “ДМБТІ” йому

(позивачу) було запропоновано провести інвентаризацію зазначеного нерухомого

майна. Однак такої можливості він не мав, оскільки відповідачка ОСОБА_2

влітку 2008 року встановила нові двері та запірні пристрої в квартирі АДРЕСА_1, чим створила йому

перешкоди в праві користування зазначеним житловим приміщенням. На підставі 

викладеного позивач просив задовольнити його позовні вимоги, а саме ухвалити

рішення про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, розташованим

за адресою: АДРЕСА_1, зобов'

язавши відповідачку передати ключі від протиправно встановленої ним вхідної

двері до вказаного житлового приміщення, а також зобов'язати ВГІРФО

Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області скасувати

реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

          Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позов не

визнали, заперечували проти його задоволення, пояснивши, що заявлені позовні

вимоги ОСОБА_1 є незаконними та необґрунтованими, оскільки позивач не має

права на проживання у квартирі АДРЕСА_1, ніколи там не був зареєстрованим, права власності на

зазначену квартиру не має, в той же час має постійну реєстрацію за адресою:

АДРЕСА_2, тобто житлом забезпечений.

Окрім того, відповідачка та її представник вважають, що АДРЕСА_1 не є спадковим майном, що залишилось

після смерті ОСОБА_3, оскільки право власності на зазначене нерухоме майно

ні за ким не зареєстроване. Також відповідачка пояснила, що дійсно у 2001 році

писала заяву на ім'я  голови ЖБК № 188 з проханням звільнити її від сплати

комунальних послуг, оскільки виїжджала з квартири АДРЕСА_1, однак з реєстрації вона не знімалася. В той

же час, на той момент, коли ОСОБА_3 почала хворіти та не мала можливості

сплачувати комунальні послуги за вказану квартиру, то лицьовий рахунок по

сплаті комунальних послуг був переведений на неї (ОСОБА_2) , після чого

вона до та після смерті ОСОБА_3 сплачувала комунальні послуги на вказану

квартиру.  Після смерті ОСОБА_3 позивач в квартирі не мешкав, ключів від

квартири  їй не давав, а свої вона десь загубила. У зв'язку з вказаними

обставинами  вона (відповідачка) була вимушена поміняти вхідні двері.

Враховуючи наведене, відповідачка та її представник просили в задоволені

позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.

          Представники третіх осіб: ВГІРФО Індустріального РВ ДМУ УМВС України

в Дніпропетровській області, , Житлово-будівельний кооператив № 188 в судове

засідання не з'явилися, про день та час  судового засідання повідомлені

належним чином, повідомили, що бажають, щоб справа розглядалася без їх участі.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,

показання свідків, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          В судовому засіданні встановлено, що 29.04.2000 р. позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, свідоцтво про шлюб видане Відділом

реєстрації актів громадського стану виконкому Індустріальної районної у місті

Дніпропетровську Ради 29.04.2000 р., та зроблено актовий запис № 204 (а.с.6).

                     15.08.2001 року позивачка ОСОБА_2 згідно поданої

заяви на ім'я голови ЖБК № 188 була звільнена від сплати комунальних послуг у

зв'язку з тим, що вийшла заміж та переїхала проживати до свого чоловіка (а.с.8).

                     18.06.2007 року ОСОБА_3 подала заяву на ім'я голови

ЖБК №188 про переведення лицьового рахунку по сплаті комунальних послуг за АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 (а.с.37).         

                     ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується 

свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 та актовим записом № 1196 (а.с.9).

          Відповідачка ОСОБА_2 на момент розгляду цивільної справи була

та є зареєстрованою у спірній  квартирі АДРЕСА_1 

з 20.03.1992 року (а.с.35-36). Позивач ОСОБА_1 не є зареєстрованим у

вказаній квартирі, а фактично зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7, 60-72).

          Відповідно до банківської квитанції позивачка ОСОБА_2

сплачувала комунальні послуги за АДРЕСА_1 (а.с.52), та вона є членом ЖБК №188 (а.с.34).

          Згідно листа КП “ДМБТІ” від 06.12.2007 року станом на 04.12.2007 року

право власності на АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано (а.с.51).

          Свідок ОСОБА_4 показала, що  відповідачка ОСОБА_2

мешкала у спірній квартирі разом з ОСОБА_3 по закінчення школи. Відповідач

ОСОБА_1 - чоловік ОСОБА_3 , зловживав спиртними напоями, неодноразово

ображав останню. Вона навіть мала намір його виселити. Говорила, що бажає

квартиру залишити племінниці відповідачці ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_3 її чоловік (ОСОБА_1) фактично у спірній квартирі не мешкав. Влітку

ОСОБА_2  з причини того, що ОСОБА_1 її не впускав до квартири,

поміняла вхідні двері. На цей час вона є членом кооперативу, та сплачує

комунальні послуги.

        Свідок ОСОБА_5 показала, що позивач є її двоюрідній брат. У

2000 році він оженився на ОСОБА_3 та почав мешкати з нею у спірній

квартирі. Відповідачка ОСОБА_2 є племінницею померлої ОСОБА_3 Зі

слів позивача вона знає, що відповідачка  з'явилася у спірній квартирі через

декілька днів після похорон ОСОБА_3 До липня 2008 року позивач ОСОБА_1

мешкав у спірній квартирі. Коли після похорон він захотів зайти до квартири, то

виявилося, що там вже мешкає відповідачка, вона ж поміняла двері.

       Свідок ОСОБА_6 показав, що померла ОСОБА_3 була його рідною

тіткою, а відповідачка ОСОБА_2 - її племінниця. Коли у 1992 році

померла матір відповідачки, то вона оселилася у квартирі своєї тітки ОСОБА_3. Остання прописала свою племінницю у квартирі. ОСОБА_2 ходила зі

спірної квартири до школи  та закінчила її , мешкаючи там. Відповідачка

зареєструвала шлюб та перейшла мешкати до чоловіка. Свою тітку ОСОБА_3 вона

постійно провідувала. Позивач ОСОБА_1 як чоловік мешкав у спірній

квартирі, але жили вони погано, ОСОБА_3 інколи вигонила його. Деякий час

він мешкав у приватному будинку свого батька, де він і був прописаний, а потім

повертався до ОСОБА_3 При житті безпосередньо перед смертю ОСОБА_3

писала заяву на перевід квартирного лицьового рахунку  на її племінницю

ОСОБА_2 За два дня до смерті ОСОБА_3 він (свідок ОСОБА_6)

забрав її з лікарні до себе. Хоронили її з його дому. Після смерті ОСОБА_3

в квартирі ніхто не  мешкав. Відповідачка просила позивача, щоб він дав їй

ключі від квартири, але він казав, що ключів у нього немає. Тоді відповідачка

сама поміняла двері в квартирі та почала там мешкати. Оскільки ОСОБА_3 ще

при житті казала, що перепише квартиру на племінницю ОСОБА_2 він до

нотконтори не звертався.

      Свідки ОСОБА_7 (колишній голова ЖБК №188) та ОСОБА_8(паспортистка)

підтвердили в судовому засіданні, що відповідачка , як племінниця, була

прописана та мешкала у спірній квартирі. Коли зареєструвала шлюб, то писала

відповідну заяву щоб з неї не стягували комунальні послуги. Позивач ОСОБА_1 як чоловік ОСОБА_3 мешкав у спірній квартирі, але був прописаний за

іншою адресою.

       У відповідності до вимог  ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або

заперечень.

       Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як

за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на

підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

       Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна доводити ті

обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Доказування не

може ґрунтуватися на припущеннях.

       Із змісту ст.391 ЦК України витікає, що тільки власник майна має право

вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження

своїм майном.

       Таким чином, суд вважає, що позивачем не було доведено, що він має право

на користування АДРЕСА_1, а отже він не має права вимагати усунення йому перешкод в

такому користуванні. Позивач ОСОБА_1 не є власником  спірної квартири.

        Відповідно до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі

права та обов'язки, що належали спадкодавцеві  на момент відкриття спадщини і

не припинилися внаслідок  його смерті.

        Право власності на нерухоме майно набувається особами з моменту його

державної реєстрації. Органом державної реєстрації нерухомого майна, а саме

житла у місті Дніпропетровську, є Комунальне підприємство “Дніпропетровське

міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної Ради.

Оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано за  жодною фізичною особою, в тому

числі за померлою ОСОБА_3 , зазначене нерухоме майно не входить  до складу

спадщини, що залишилося після смерті ОСОБА_3

         Таким чином,  оцінюючи всі докази, які  були досліджені  при розгляді

справи, у їх сукупності , суд приходить до висновку про недоведеність позивачем

своїх позовних вимог та вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 15, 31, 60, 88,

208, 209, 212, 214,215 ЦПК України, ст.ст.391, 1218 ЦК України, суд-

 

В И Р І Ш И В :

 

                  ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, треті особи: ВГІРФО Індустріального РВ ДМУ УМВС України в

Дніпропетровській області; ЖБК № 188 “Про усунення перешкод в праві

користування житловим приміщенням (квартирою) та зняття з реєстрації” -

відмовити..

                  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 

Суддя:                       В.П.Чебикін