УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2014р. Справа № 9104/164086/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, м.Ужгород Закарпатської області

на постанову Ужгородського районного суду Закарпатської області від 20.09.2011р. №2а-1825/11

за позовом ОСОБА_1, м. Чоп Закарпатської області

до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, м. Ужгород Закарпатської області про нарахування та стягнення підвищення до пенсії "дитині війни", -

ВСТАНОВИВ :

17.03.2011р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виплату державної допомоги дитині війни в межах 6-ти місячного строку звернення до суду, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період за 2008-2010 роки.

Ухвалою Ужгородського районного суду Закарпатської області від 06.04.2011р адміністративний позов за період з 01 січня 2008 року по 17 вересня 2010 року.

Постановою Ужгородського районного суду Закарпатської області від 20.09.2011р. позов задоволено частково. Визнано управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - протиправною. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 17 вересня 2010 року по 17 березня 2011 року, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ,з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.

Колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 17 вересня 2010 року по 17 березня 2011 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491 - VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" Прикінцеві положення Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Таким чином визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", підвищення до пенсії не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії з 17 вересня 2010 року по 17 березня 2011 року,у відповідності до заявлених вимог.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області на постанову Ужгородського районного суду Закарпатської області від 20.09.2011 р. №2а-1825/11 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про нарахування та стягнення підвищення до пенсії дитині війни - залишити без задоволення.

2. Постанову Ужгородського районного суду Закарпатської області від 20.09.2011 р. у справі №2а-1825/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області про нарахування та стягнення підвищення до пенсії дитині війни, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга