Справа 2-1105/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Середа А.В., при секретарі - Музера В.Б., розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука.
Вказувала, що вона являється власником 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина вищевказаного домоволодіння належить її племіннику - ОСОБА_2, що підтверджується технічним паспортом на домоволодіння.
За час проживання та користування вищевказаним домоволодінням нею було самовільно побудовано сарай літера «е». Дозволу від Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, на виконання робіт не отримувала. Згідно отриманих висновків Державного пожежного нагляду Автозаводського району від 20.12.2006 року за НОМЕР_1 та санітарно-епідеміологічної станції від 19.12.2006 року за НОМЕР_2 вважається можливим визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Просила визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване по пров. Інтернаціональному, буд. АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука в судове засідання не з'явилися. Надали суду письмову заяву про можливість розгляду справи у відсутності їх представника.
Трет»і особи Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради, Управління земельних ресурсів та ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися, просять справу слухати за їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і прав.
Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Державний пожежний нагляд М.Кременчука (лист НОМЕР_1 від 20.12.2006 року), Кременчуцька міська санітарно - епідеміологічна станція (лист НОМЕР_2 від 19.12.2006 року) погодили і надали свої висновки про можливість експлуатації самочинно побудованого нерухомого майна на території домоволодіння АДРЕСА_1 та визнання права власності на цей об'єкт за позивачем ОСОБА_1.
Враховуючи наведені обставини позивачем ОСОБА_1. на підставі встановлених фактів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, за позивачем необхідно визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме сарай літера «е» в домоволодінні АДРЕСА_1.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст.6, 10, 212, 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, 1930 року народження право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - сарай літера «е» в домоволодінні АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом Полтавської області, якщо рішення не скасовано.