Справа №581/443/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Бутенко Д. В.

Номер провадження 22-ц/788/1860/14 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.

Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Шевченка В. А. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

на рішення Липоводолинського районного суд Сумської області від 02 вересня 2014 року

у справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про вилучення гуманітарного автомобіля із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 02 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_5 станом на 28 вересня 1990 року мав статус інваліда війни другої групи безстроково(а.с.5).

29 січня 2003 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації було прийнято рішення про те, що на підставі п.21,28 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року № 999 ОСОБА_5, як інвалід війни другої групи в порядку черги підлягає забезпеченню автомобілем "Таврія" на пільгових умовах з оплатою 7 % вартості автомобіля з правом передачі керування члену сім'ї ОСОБА_3, який проживає разом з інвалідом і має посвідчення водія (а.с.6).

04 липня 2003 року громадянин Литви ОСОБА_6 в нотаріальному порядку погодився передати Головному управлінню праці та соціального захистку населення Полтавської області республіки Україна в якості гуманітарної допомоги автомобіль марки "МАZDA 626", 1995 року випуску, 1800 смЗ об'єм двигуна, номер кузова НОМЕР_1, інваліду другої групи ОСОБА_5, мешканцю АДРЕСА_1 (а.с.7).

14 квітня 2004 року вищевказаний транспортний засіб в якості гуманітарної допомоги самоходом пересік митну територію України, його вартість на цей час складала 29300 гривень (а.с.9).

15 квітня 2004 року ОСОБА_5 звернувся до позивача з письмовою заявою про забезпечення його автомобілем "МАZDA 626" як гуманітарною допомогою з правом передачі керування ОСОБА_3 (а.с. 10). Цього ж дня ОСОБА_5, який на той час мешкав в АДРЕСА_1, підписав письмове зобов'язання зберігати, своєчасно проводити ремонт, правильно експлуатувати і користуватись автомобілем марки "МАZDA 626", отриманого ним від Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації в якості державної власності (а.с.10).

З 27 липня 2004 року зазначений вище автомобіль зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 в Лохвицькому ВРЕР ДАІ без права відчуження з правом керування ним ОСОБА_3 (а.с.12,13).

З 13 березня 2007 року ОСОБА_5 був зареєстрований та почав проживати АДРЕСА_2. За названою адресою ОСОБА_5 проживав з дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24, 25).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 помер.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації неодноразово вимагав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернення автомобіля "МАZDA 626", проте відповіді не отримав.

У даній справі судом першої інстанції розглядався позов Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 387 ЦК України 1. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Не заперечуючи права Департаменту праці на витребування вищеназваного автомобіля відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову та посилались на відсутність у них спірного автомобіля.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав суду першої інстанції будь-яких доказів на підтвердження того, що після смерті ОСОБА_5 спірний автомобіль знаходився у володінні відповідачів.

Виконуючи вимоги ч 4. ст. 10 ЦПК України, суд першої інстанції роз'яснив позивачу його права та обов'язки та попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Зокрема, 16 липня 2014 року і повторно 11 серпня 2014 року суд першої інстанції надсилав Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації листа з пропозицією надати суду докази на підтвердження своїх позовних вимог про те, що спірний автомобіль знаходиться у володінні відповідачів ( ас. 44, 51).

Вбачається, що позивач таких доказів не надав, а як на підставу для задоволення позовних вимог посилався лише на те, що при забезпеченні інваліда ОСОБА_5 спірним автомобілем право керування цим автомобілем було надане ОСОБА_3; ОСОБА_3 не повідомляв позивача про припинення керування спірним автомобілем; що відповідно до діючого законодавства спірний автомобіль не міг бути проданий без дозволу позивача; що у разі відчуження спірний автомобіль повинен був бути перереєстрований або повинна була надаватись довіреність на право керування названим автомобілем, проте це є неможливим за відсутності відповідного дозволу органу соціального захисту населення і т.і.

Колегія суддів вважає, що всі вищеназвані та інші доводи позивача, викладені як у позовній заяві, у листі від 06.08.2014 р.( ас. 52, 53), так і в апеляційній скарзі щодо утримання відповідачами спірного автомобіля ґрунтуються не на фактах, а на припущеннях про наявність спірного автомобіля у володінні відповідачів.

В той же час відповідно до ст. 10 ЦПК України 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ні в суді першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції позивач не надав достовірних доказів того, що спірний автомобіль в даний час знаходиться у володінні відповідачів, або у кого-небудь з них.

За таких обставин та керуючись ч.1 ст. 11 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю.

Слід відмітити про те, що у випадку, якщо у позивача з'являться докази про те, що спірний автомобіль перебуває у відповідачів або інших осіб, позивач не позбавлений можливості у іншій цивільній справі пред'явити позов про його витребування.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Згідно з п.п.1.1, 1.8 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI :

- за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати;

- за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Митна вартість автомобіля на час перетину митної території України складала 29300 грн. (а.с.9).

29300 грн. х 1% = 293 грн. - 1% ціни позову,

293 грн. х 50% = 146,50 грн. - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

За клопотанням Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації ухвалою суду сплата судового збору за подання апеляційної скарги була відстрочена до розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з Департаменту праці та соціального захисту Полтавської обласної державної адміністрації підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі 146 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації відхилити.

Рішення Липоводолинського районного суд Сумської області від 02 вересня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту Полтавської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 146 грн. 50 коп. в доход держави, рахунок для сплати судового збору : КБКД 22030001, рахунок 31211206780002, одержувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013, призначення платежу: судовий збір за апеляційний перегляд, код ЄДРПОУ Апеляційного суду Сумської області - 02893444, пункт з таблиці судового збору - 1.8.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -