ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2014 року м. Київ К/800/34564/13
К/800/32983/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення, повернення коштів, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" та Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2012 року ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулося до суду з позовом до Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення № 369 від 06 листопада 2012 року про повернення коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Дирекції № 369 від 06 листопада 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 22 080,51 грн. (щодо 3 та 5 пунктів порушень). В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року було скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано рішення відповідача № 369 від 06 листопада 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 29 042,90 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Виконавча дирекція Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційних скарг, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дирекцією проведено перевірку дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги та соціальних послуг застрахованим особам позивачем за період з 1 листопада 2011 року по 1 липня 2012 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 18 жовтня 2012 року.
Згідно викладеного в акті в ході проведеної перевірки, позивачем встановлені порушення ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а саме: неправомірно використано кошти Фонду (порушення використання коштів) у сумі 57510,24 грн.
6 листопада 2012 року відповідачем на підставі вказаного акту перевірки від 18 жовтня 2012 року за порушення частин першої та другої статті 35, пункту 5 частини першої та частини другої статті 36, частин першої та другої статті 47, статті 48, частини другої статті 53 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ) прийнято рішення № 369 про повернення коштів Фонду у сумі 57510,24 грн. та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 28755,12 грн.
Відповідно до статті 48 Закону № 2240-ІІІ за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку придбання та забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 жовтня 2007 р. N 48 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2007 р. за N 1301/14568. застрахована особа (батько, мати, усиновлювач, опікун/піклувальник) має право отримати в поточному році лише один новорічний подарунок за рахунок коштів Фонду на дитину, якій станом на 1 січня наступного календарного року не виповнилося 14 років.
Згідно частини першої статті 4 Закону N 2240-III право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 10 статті 2 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2462-VІ) страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм, право на отримання новорічних подарунків мають застраховані особи, за яких Фонду були сплачені відповідні страхові внески.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, перебувають у відпустці по догляду за дитиною без збереження заробітної плати.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вказані вище особи не мали права на отримання новорічних подарунків, оскільки не є платниками єдиного внеску з моменту їх перебування у відпустці по догляду за дитиною віком від 3-х до 6-ти років без збереження заробітної плати.
Що стосується порушення позивачем порядку надання путівок працівникам ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (ш. Алмазна), ОСОБА_15, ОСОБА_16, (ш. Білецька), ОСОБА_17 (ш. Піонер), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Закону № 2240-ІІІ загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, окрім іншого, спрямовуються на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.
Відповідно до статті 34 Закону № 2240-ІІІ за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).
Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань (пункт 1, 2 статті 47 Закону № 2240-ІІІ).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, застраховані особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, при зверненні до комісії соціального страхування із заявами про надання санаторно-курортних відпусток, додатково надали медичні довідки із визначеними в них захворюваннями та рекомендованими місцями лікування. На підставі зазначених документів застрахованим особам були видані санаторно-курортні путівки.
Умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону № 2240-ІІІ визначає Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування № 12 від 25 лютого 2009 року (далі - Порядок № 12).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма N 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вищевказаним застрахованим особам, комісія із соціального страхування позивача видала путівки за іншим профілем лікування, ніж тим, що був зазначені в довідках для одержання путівки форми № 070/0, чим порушила порядок видачі путівок на санаторно-курортне оздоровлення застрахованим особам, а тому рішення відповідача в цій частині є правомірним.
Що стосується встановленого порушення порядку використання страхових коштів по призначенню допомоги по тимчасовій непрацездатності з причини травми, що сталося в алкогольному сп'янінні ОСОБА_18 на суму 14 516,04 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24 травня 2012 року ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» було складено акт № 92 про нещасний випадок невиробничого характеру. Як зазначено в акті, 15 квітня 2012 року об 21-30 годині ОСОБА_18 отримав удар розбитою пляшкою, внаслідок чого отримав рвану рану правого передпліччя, при цьому ОСОБА_18 знаходився в стані слабого алкогольного сп'яніння. На засіданні комісії соціального страхування «ДТЕК Добропіллявугілля» було зроблено висновок про призначення ОСОБА_18 допомоги по втраті працездатності.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, зокрема, у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.
Проте, відповідно до листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 04-29-95 від 23 січня 2004 року «Про оплату листка непрацездатності» у разі, коли в листку непрацездатності є познака, що застрахована особа на момент отримання травми була у стані алкогольного сп'яніння, комісія із соціального страхування підприємства з'ясовує обставини травмування і встановлює причинний зв'язок травми з вживанням алкоголю. Якщо такий зв'язок встановлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. У випадку коли травма не пов'язана з вживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.
Отже, наявність відмітки про алкогольне сп'яніння не свідчить, що травма сталася внаслідок алкогольного сп'яніння, оскільки відповідні факти встановлює саме комісія із соціального страхування підприємства.
Як встановлено судами, на засіданні комісії соціального страхування встановлено, що травма, отримана ОСОБА_18 не пов'язана із алкогольним сп'янінням, а є наслідком нападу з боку інших осіб.
На підставі викладеного суди дійшли вірного висновку, що рішення відповідача № 369 в частині стягнення 14 516 грн. та штраф у розмірі 7 258,02 грн. підлягає скасуванню.
Що стосується порушення у вигляді переплати за рахунок коштів Фонду по лікарняним листам у сумі 4 845,89 грн. по особам, які працювали у перехідні зміни, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оплата тимчасової непрацездатності працівникам повинна проводитися за всю тривалість робочої зміни, яка переходить на другу добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають повному задоволенню.
Щодо правильності використання страхових коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологам у вигляді переплати за рахунок коштів Фонду за день встановлення МСЕК групи інвалідності на суму 204,30 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Як вбачається зі змісту наведеної правової норми, а також положень частини другої статті 35 Закону № 2240-ІІІ, допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується за весь період до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, але не включаючи цей день.
Крім того, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно зі статтею 34 Закону № 2240-ІП виплачує лише допомогу по тимчасовій непрацездатності. Оплату стійкої втрати працездатності, яку встановлює МСЕК, вищевказаний Закон не передбачає.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дні встановлення МСЕК працівникам позивача групи інвалідності не підлягають оплаті відповідачем, а тому позовні вимоги позивача про скасування рішення відповідача у частині неприйняття до зарахування в рахунок страхових внесків позивача оплати листів непрацездатності днів встановлення МСЕК інвалідності працівників в сумі 204,30 грн. та накладення штрафу в сумі 102,15 грн. не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції скасована судом апеляційної інстанції, а в справі ухвалено нове рішення, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" та Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: