ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № Б15/26/28/05

Вищий господарського суду України у складі колегії суддів:

головуючого:Міщенка П.К.,

суддів:Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу

на постанову та на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року

у справі господарського суду№ Б15/26/28/05 Дніпропетровської області

за заявою до (об'єднаною) працівників Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт" Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт"

провизнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі № Б15/26/28/05 (суддя - Примак С.А.) відмовлено в задоволенні скарги УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу № 6031/10/16 від 13.05.2014 року. Відмовлено в задоволенні скарги УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу № 6645/10/16 від 27.05.2014 року.

Не погодившись із наведеною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу звернулось до апеляційного господарського суду, з проханням її скасувати. Зобов'язати ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт" Саричеву Н.В. визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за квітень 2014 року на суму 336 205,63 грн. (список № 1 - 177 566,66 грн. + список № 2 - 158 638,97 грн.) та відповідно збільшеної загальної суми кредиторських вимог станом на 01.05.2014 року в сумі 24 052 672,40 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року у справі № Б15/26/28/05 (Головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Кузнецов В.О., Лисенко О.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі № Б15/26/28/05 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального права, просило скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі № Б15/26/28/05 та зобов'язати ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт" Саричеву Н.В. визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу за квітень 2014 року на суму 336 205,63 грн. (список № 1 - 177 566,66 грн. + список № 2 - 158 638,97 грн.).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (В редакції до 19.01.2013 року набуття чинності внесених змін).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2005 року за об'єднаною заявою працівників відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт" порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт".

Постановою господарського суду першої інстанції від 11.04.2006 року ВАТ "Кривбасрудоремон" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шкуто Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2010 року призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Саричеву Наталію В’ячеславівну.

Строк ліквідаційної процедури судом неодноразово продовжувався.

Так, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури до 06.11.2014 року (т. 39, а. с. 125-126).

19.05.2014 року від Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу до господарського суду надійшла скарга на дії ліквідатора №6031/10/11 від 13.05.2014 року про зобов'язання арбітражного керуючого Саричеву Н.В. розглянути та визнати кредиторські вимоги Управління до боржника за березень 2014 року в сумі 273 937,36 грн. та збільшену загальну суму кредиторських вимог станом на 01.04.2014 року в сумі 23 716 466,77 грн. (т. 39, а. с. 127-129).

03.06.2014 року на адресу господарського суду Дніпропетровської області від Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу надійшла скарга на дії ліквідатора № 6645/10/16 від 27.05.2014 року про зобов'язання арбітражного керуючого Саричеву Н.В. визнати кредиторські вимоги Управління за квітень 2014 року в розмірі 336 205,63 грн. та збільшену загальну суму кредиторських вимог станом на 01.05.2014 року в сумі 24 052 672,40 грн. (т. 39, а. с. 140-142).

Як встановлено судом першої інстанції, грошові вимоги УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу до боржника за березень 2014 року в сумі 273 937,36 грн. та квітень 2014 року в розмірі 336 205,63 грн. становлять заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообов'зкове державне соціальне страхування та витрат на доставку пільгових пенсій.

При цьому, нарахування скаржником спірних кредиторських вимог на загальну суму 610 142,99 грн., у визнанні яких в якості поточних йому було відмовлено, здійснено в період після визнання боржника банкрутом, тобто після 11.04.2006 року.

Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Кривого Рогу за березень 2014 року в сумі 273 937,36 грн. та квітень 2014 року в розмірі 336 205,63 грн. не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 23 Закону про банкрутство.

Ст. 1 Закону про банкрутство визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з вимогами статей 1 та 23 Закону про банкрутство, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Так, положеннями статті 23 вказаного Закону про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися лише в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Таким чином, після визнання боржника банкрутом здійснюється звільнення працівників підприємства - банкрута у зв'язку з чим, фонд оплати праці не формується.

За змістом вищевказаних норм в ліквідаційну процедуру до банкрута поточні вимоги по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування можуть заявлятися за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та витрат на доставку пільгових пенсій за березень 2014 року в сумі 273 937,36 грн. та квітень 2014 року в розмірі 336 205,63 грн. виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2006 року.

Слід звернути увагу, що виходячи з встановленого в пункті 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, та враховуючи, що відповідно до норм пункту 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури працівники цього підприємства повідомляються про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

З урахуванням викладеного, в ліквідаційній процедурі у банкрута не можуть виникати зобов'язання зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі передбачених пенсійним законодавством.

З огляду на встановлені судами обставини справи та враховуючи положення законодавства про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі №Б15/26/28/05 прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі №Б15/26/28/05 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк