Справа № 422/4728/14-ц

Провадження по справі № 2/422/801/2014

Україна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року м. Перевальськ

Перевальський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді: Вишнякової А.В.

при секретарі: Петренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,-

встановив:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, а відповідач інтересами дитини не цікавиться, матеріальної допомоги не надає.

На теперішній час, у зв'язку з ускладненням обстановки на території Луганської області, вона планує, задля забезпечення безпеки дитини, виїхати разом з нею до своїх рідних, які проживають на території Калінінградської області, Російської Федерації.

Однак, відповідач відмовляється надати дозвіл на виїзд дитини, а тому позивач просить суд, з урахуванням уточнених вимог, надати дозвіл на виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон до Російської Федерації, без дозволу /згоди/ батька дитини, ОСОБА_2, на один рік.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала і наполягає на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, незважаючи на те, що своєчасно й належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, не заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач протягом тривалого часу з позивачкою не проживає і не займається вихованням дитини.

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 20 березня 2009 року виконавчим комітетом Михайлівської селищної ради Перевальського району Луганської області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.5/.

Як вбачається з довідок №125 від 25 вересня 2014 року, №558 від25 вересня 2014 року, виданих Михайлівською селищною радою Перевальського району Луганської області, витягу з домової книги, акту від 06 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 проживає разом з донькою, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні матері /а.с.6-10,13,14/.

Ч. 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків /усиновлювачів/, піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичних, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

П.п. 3, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року, передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків /усиновлювачів/ та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

На підставі викладеного, оскільки метою звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 мала забезпечення безпеки дитини, у зв'язку з ускладненою ситуацією на території Луганської та Донецької областей, оздоровлення неповнолітньої дитини та її загальний розвиток, приймаючи до уваги думку представника служби у справах дітей Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, так як виїзд неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон відповідає її інтересам, суд приходить до висновку про необхідність надання ОСОБА_1 дозволу на виїзд неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька - ОСОБА_2, за межі України, до Калінінградської області, Російської Федерації , строком на один рік.

На підставі ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 150, 155 СК України, ст. 313 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Перевальської районної державної адміністрації Луганської області, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, задовольнити повністю.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини - доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька - ОСОБА_2, за межі України, до Калінінградської області, Російської Федерації, на строк один рік.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя: А.В.Вишнякова