Справа № 6-38
2008 рік
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючого судді - Чорної О.В.,
при секретарі - Маланчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1на постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Латишевої Віри Єгорівни про накладення арешту на майно та заборону на його відчуження,
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника, уточнивши в судовому засіданні вимоги, просив суд скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Латишевої В.Є. про накладення арешту на майно та заборону на його відчуження від 25 квітня 2007 року, 06 липня 2007 року, 03 грудня 2007 року, 28 січня 2008 року та зобов'язати ВДВС повернути власнику вантажний автофургон «Мерседес-Бенц» зі складанням акту і зняти арешт з банківського рахунку приватного підприємця.
Вимоги мотивовані тим, що постанови про накладення арешту винесені старшим державним виконавцем Латишевою В.Є. з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», які виразились в наступному: копії постанов не були направлені заявнику для відому або були направлені несвоєчасно; державний виконавець позбавив заявника можливості вказати майно, на яке в першу чергу мав бути накладений арешт; не визначений розмір заборгованості за аліментами, про розмір заборгованості не повідомлений ОСОБА_1вартість майна, на яке накладений арешт перевищує спірну заборгованість у декілька разів; накладений арешт на майно, яке належить іншим особам; накладений арешт на розрахунковий рахунок заявника, не як фізичної особи, а як приватного підприємця, що перешкоджає йому вести господарську діяльність; державний виконавець не надає відповіді на його звернення; державний виконавець не вияснив має лі ОСОБА_1 достатні грошові кошті для погашення заборгованості, без з'ясування зазначеної обставини Латишева В.Є. не мала права накласти арешт на майно; арешт на квартиру виконавець має право накласти тільки після того, як встановив, що іншого майна для погашення заборгованості не має; заявник не був повідомлений про проведення опису майна, в цей час знаходився за межами держави, про що повідомив виконавцю; оцінка автомобіля проведена державним виконавцем, що суперечить вимогам закону; з розрахункового рахунку стягнені гроші, які за рішенням суду необхідно було передати його неповнолітньому сину; приблизно 600 000 гривень заборгувала ОСОБА_2заявнику, вона повинна повернути майно, яке незаконно знаходиться в її користування, державний виконавець повинна була накласти арешт саме на це майно.
Державний виконавець Латишева В.Є. в судовому засідання заперечувала проти заявлених вимог і пояснила, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження». За заявою стягувача при відкритті виконавчого провадження був накладений арешт на квартиру ОСОБА_1 з метою забезпечення виконавчого провадження, що відповідає вимогам законодавства. В ході виконання рішення суду про стягнення аліментів було встановлено, що ОСОБА_1 не має рухомого майна для відшкодування заборгованості. Заявник отримує пенсію, з якої відраховується деяка сума, однак вона дуже мала і заборгованість зростає. Тому був також накладений арешт на автомобілі та розрахунковий рахунок, з якого списана 5703 гривні. В даний час проводяться дії щодо реалізації автомобіля «Мерседес» та погашення заборгованості по аліментам. ОСОБА_1 відмовляється сплачувати заборгованість, тому арешти були наклепані з метою забезпечити виконання рішення суду. На даний час заборгованість складає приблизно 20 000 гривень.
Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи і виконавчого провадження, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
На підставі ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових, чи службових осіб, та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
На підставі ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження, та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, діями чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи.
У відповідності зі ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду від 30 вересня 2006 року по цивільній справі № 2-1930/06 з ОСОБА_1 стягнені аліменти на утримання доньки на користь ОСОБА_3в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 21 квітня 2006 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2007 року зменшена сума аліментів до 1000 гривень щомісячно.
На виконання судового рішення 12 березня 2007 року виданий виконавчий лист, який переданий до відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції для здійснення примусового виконання.
25 квітня 2007 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2-1930/06.
Заборгованість по аліментам складала 12 333, 30 гривень.
Постановою державного виконавця Латишевої В.Є. від 25 квітня 2007 року накладений арешт на АДРЕСА_1та на АДРЕСА_2
Постановою державного виконавця Латишевої В.Є. від 06 липня 2007 року накладений арешт на вантажний автофургон «Мерседес-Бенц» державний номер НОМЕР_1
Відповідно до акту про неможливість стягнення від 18 липня 2007 року, державним виконавцем встановлено, що майно, яке належить боржнику і підлягає опису та арешту за адресою: АДРЕСА_1, відсутнє, оскільки квартира здається в оренду ТОВ «СЕМ».
На виконання постанови про накладення арешту від 06 липня 207 року складений акт опису й арешту майна 16 листопада 2007 року - вантажного автомобілю «Мерседес-БЕНЦ» державний номер НОМЕР_1
Постановою від 03 грудня 2007 року державним виконавем Латишевої В.Є. був накладений арешт на грошові кошти, належні ОСОБА_1 в «РАЙФФАЙЗЕН Банк АВАЛЬ», заборонено списання коштів з цього рахунку за розпорядженням власника до накоплення суми 19769, 30 гривень.
Постановою державного виконавця Латишевої В.Є. від 28 січня 2008 року накладений арешт на наступні транспортні засоби: автомобіль ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2автомобіль Мазда 626 державний номер НОМЕР_3та автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_4
Відповідно до оцінки вантажного автомобілю «Мерседес-БЕНЦ» державний номер НОМЕР_1, яка призведена оцінщиком ОСОБА_419 лютого 2008 року, ринкова вартість об'єкта оцінки складає 38 980 гривень.
17 вересня 2008 року призведена виплата з рахунку боржника на рахунок стягувача в сумі 3703, 33 гривень.
11 листопада 2008 року з рахунку ОСОБА_1 сплачено на рахунок ОСОБА_3 2000 гривень.
Постановою від 18 грудня 2008 року був знятий арешт з АДРЕСА_2, оскільки вона не належить ОСОБА_1
Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнах та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах та обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Відповідно до п.п. 5.1.3 Інструкції про проведення виконавчих дій за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.
Згідно із п.п. 5.6.2 зазначеної Інструкції державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання.
У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертається на майно боржника.
Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція про проведення виконавчих дій регламентують порядок звернення стягнення на майно боржника.
З урахуванням вказаних положень закону, державний виконавець повинна була спочатку накласти арешт на розрахунковий рахунок боржника в «РАЙФФАЙЗЕН банк АВАЛЬ», що вона і зробила 03 грудня 2007 року. При цьому враховане, що з цього рахунку на користь ОСОБА_3 було проведено списання грошових коштів у сумі 5703, 33 гривень.
Тільки після того, як державним виконавцем було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутні кошті, достатні для задоволення вимог стягувача, стягнення можливо було звертати на належне боржникові майно з урахуванням ч. 8 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на майно боржника в розмірах та обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Тобто, постанови від 25 квітня 2007 року про накладення арешту на квартири та від 06 липня 2007 року про накладення арешту на автомобіль «Мерседес-БЕНЦ», які накладені до вирішення питання про достатність коштів на рахунку боржника для погашення заборгованості.
Пояснення державного виконавця, що при відкритті виконавчого провадження арешт на квартири ОСОБА_1 був накладений за заявою стягувача не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки вартість квартири багаторазово перевищує суму заборгованості. Крім того, в своїй заяві ОСОБА_3 вказувала, що боржник має грошові кошті на рахунках в установах банку.
Також підлягає скасуванню постанова державного виконавця від 28 січня 2008 року про накладення арешту на транспортні засоби, оскільки їх вартість значно перевищує суму заборгованості за аліментами.
Це не позбавляє державного виконавця можливості в процесі виконання рішення суду про стягнення аліментів звертати стягнення на майно боржника з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 383, 386, 387 ЦПК України, ст.ст. 5, 24, 30, 50, 62, 75 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1на постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Латишевої Віри Єгорівни про накладення арешту на майно та заборону на його відчуження задовольнити частково.
Скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Латишевої Віри Єгорівни:
- від 25 квітня 2007 року в частині накладення арешту на АДРЕСА_1
- від 06 липня 2007 року про накладення арешту на вантажний автофургон «Мерседес-Бенц» державний номер НОМЕР_1;
- від 28 січня 2008 року про накладення арешту на транспортні засоби: автомобіль ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2автомобіль Мазда 626 державний номер НОМЕР_3та автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_4
Повернути вантажний автофургон «Мерседес-Бенц» державний номер НОМЕР_1 власнику - ОСОБА_1.
В інший частині скарги - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у строки та порядку, які передбачені ст. ст. 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: