ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 січня 2007 р. |
№ 2-25/16546-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Плюшка І.А.
суддів Самусенко С.С., Гоголь Т.Г.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Маломаякської сільської ради
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року
у справі №2-25/16546-2005
за позовом Маломаякської сільської ради
до Алуштинського бюро технічної інвентаризації
про визнання майна безхазяйним.
за участю: 1. Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації (відповідач);
2. ОСОБА_1 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача)
за участю представників сторін
- позивача -Васютін В.Є.;
- відповідача - не з'явилися;
- від третьої особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін у справі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим (суддя -Маргарітов М.В.) від 15.12.2005 року у справі №2-25/16546-2005 позовні вимоги Маломаякської сільської ради до Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Алушта про визнання майна безхазяйним задоволено повністю: визнано майно -будівлі цеглинного заводу, розташованого праворуч від в'їзду на АЗЖБК в п. Утес безхазяйним. Визнано право комунальної власності на відповідне майно за Маломаякською сільрадою та зобов'язано Бюро реєстрації технічної інвентаризації в м. Алушта провести реєстрацію права комунальної власності на зазначене майно.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року у справі №2-25/16546-2005 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі №2-25/16546-2005 припинено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі №2-25/16546-2005 рішенням суду апеляційної інстанції, Маломаякська сільська рада (надалі - Скаржник) звернулося з касаційною скаргою на зазначене вище судове рішення, в якій просить скасувати останнє з мотивів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення господарського суду АР Крим від 15.12.2005 року по справі №2-25/16546-2005.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши оскаржувані судові рішення на предмет дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті останніх, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Встановлення фактичних обставин справи, перевірка та оцінка доказів, надання переваги одним доказам над іншими є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
При вирішенні справи по суті та прийнятті оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що 25.07.2003 року ХV сесія 24 скликання Маломаякська сільська рада ухвалила рішення №15-2 про прийняття на облік сільради безхазяйне майно -будівлі цеглинного заводу, розташованого праворуч від в'їзду на АЗЖБК. На виконання вказаного рішення у засобах масової інформації у газеті “Алуштинський вісник” було зроблено оголошення від 01.08.2003 року про визнання майна -будівлі цеглинного заводу, розташованого праворуч від в'їзду на АЗЖБК. Судом першої інстанції встановлено, що з дотриманням вимог закону, протягом одного року ніхто з можливих власників не звернувся, що дозволило зробити висновок, що майно не має власника. Внаслідок чого, позивач звернувся до суду про визнання безхазяйним спірне майно та права комунальної власності на нього.
При перегляді справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та припинення провадження по справі, оскільки в матеріалах справи наявне рішення Кримського третейського суду від 15.04.2005 року у справі за №01-04/053-2005, яким визнано право власності на об'єкт незавершеного будівництва - майновий комплекс Алуштинського заводу будівельних матеріалів, який складається з будівлі літери “А” -виробничий корпус (площею 934,2 кв. м.) 51 % готовності, будівлі літери “Б” -корпус фракційного накопичувача (площею 633,9 кв.м.) 70 % готовності, споруди №1 -шаровий млин (площею 35,1 кв.м.). Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що на підставі зазначеного рішення Кримського третейського суду від 15.04.2005 року була проведена державна реєстрація спірного майна за ОСОБА_1, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за НОМЕР_1.
Припиняючи провадження по справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав передбачених п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що положення Господарського процесуального коедксу України не передбачають можливості участі у господарській справі фізичної особи. Однак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про недостатню обґрунтованість застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в цій частині. Зокрема, відповідно до ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції приймаючи рішення про залучення в якості третьої особи -фізичну особу ОСОБА_1 посилаючись на рішення Кримського третейського суду від 15.04.2005 року у справі за №01-04/053-2005 року не встановив відповідність спірного майна та майна, право власності на яке було визнано у відповідному рішенні Кримського третейського суду. З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції, зазначає, що при вирішенні питання про залучення до участі у справі осіб щодо прав та обов'язків яких може стосуватися прийняте у справі рішення, господарські суди повинні встановити обґрунтованість вчинення відповідних процесуальних дій. Зокрема, визначити яких саме прав та обов'язків заінтересованої особи стосуватиметься прийняте у справі рішення та можливість участі такої особи у господарському процесі.
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема порядку порушення провадження по справі та підготовки справи до розгляду, передбаченого ст.ст. 64, 65 ГПК України. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем по справі було залучено Алуштинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, яке відповідно до його правового становища є структурним підрозділом Севастопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації і не має статусу юридичної особи. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 65 ГПК України, щодо вирішення питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.
Колегія суддів касаційної інстанції також наголошує на тому, що відповідно до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин, наявних у справі доказів та наведених в касаційній скарзі мотивів, а також з огляду на надані пояснення учасників судового процесу, судами першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі встановлено обставини щодо обізнаності позивача про права третіх осіб на спірне майно.
Відповідно до ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
З огляду на викладене, переглянувши оскаржувані судові рішення, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що при вирішенні справи по суті, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили достатньо всіх обставин справи, необхідних для прийняття рішення щодо визнання спірного майна безхазяйним.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо неповноти встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, необхідних для правильного застосування норм матеріального права згідно встановленого процесуального порядку, у зв'язку з чим справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, з метою вирішення спору по суті. Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Маломаякської сільської ради задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.12.2005 року у справі №2-25/16546-2005 скасувати.
3. Справу №2-25/16546-2005 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді С. Самусенко
Т. Гоголь