ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Справа № 5016/2580/2011(13/173)

Позивач Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції, вул. Артилерійська, 19-а, м. Миколаїв, 54030

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_4,

АДРЕСА_2

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог

на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т", вул. Чкалова, 50/1, м. Миколаїв, 54055

2. ОСОБА_5, АДРЕСА_1, 54058

3. ОСОБА_6, АДРЕСА_3

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - ОСОБА_7 довіреність № 341 від 16.07.2013 року

Від третьої особи-1 - Гусак О.М. довіреність від 04.08.2014 року

Від третьої особи-2 - не з'явився

Від третьої особи-3 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007 року в сумі 1 330 980,06 грн., з яких: 890 000,00 грн. - боргу за кредитом, 365 078,30 грн. - боргу за відсотками, 75 901,76 грн. - пені

Заявою про зменшення позовних вимог від 28.10.14 року позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/01-02/07-109 від 21.12.07 р. в сумі 507 158,95 грн., з яких: 407 359,39 грн. - боргу за відсотками, 66 099,21 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 33 700,36 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, заява про зменшення позовних вимог своєчасно надіслана представникам відповідача та третім особам, справа розглядається за заявою від 28.10.2014 року.

Позивач про час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про відкладення та протоколом судового засідання (а.с. 82-84 т. 5).

У разі присутності сторони судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п. 4 ч. 2 ст. 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання (п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 р.).

Третя особа-3 про час судового засідання повідомлена належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, але вимог ухвал суду від 25.09.14 р., 14.10.14 р. не виконала, письмові пояснення та докази на підтвердження своєї правової позиції, з урахуванням вимог, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 14.08.14 року не надала, у судове засідання без поважних причин не з'явилася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заявою про зменшення позовних вимог від 28.10.2014 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010/01-02/07-109 від 21.12.2007 року в сумі 507 158,95 грн., з яких: 407 359,39 грн. - боргу за відсотками за період з 25.12.07 р. по 26.11.12 р., 66 099,21 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 33 700,36 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за період з 18.12.11 р. по 13.06.12 р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 525, 526, 536, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Позивач двічі надавав до суду заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 100-101 т. 2, а.с. 26-27 т.3), якими спочатку збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 411 764,65 грн., з яких: 885 000,00 грн. - основного боргу, 428 193,82 грн. - процентів, 98 570,83 грн. - пені, а потім зменшив та просив стягнути з відповідача - 1 209 832,73 грн., з яких: 675 000,00 грн. - основного боргу, 408 057,75 грн. - процентів, 126 774,98 грн. - пені.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у запереченні (а.с. 125-127 т. 2).

Треті особи-1, 2 надали пояснення, якими проти задоволенню позову заперечили, обґрунтувавши це тим, що жоден розрахунок заборгованості відповідача, наданий позивачем не відповідав умовам договору, а висновок експерта від 18.07.13 р. містить численні помилки та порушення норм законодавства (детальніше викладено у поясненнях, а.с. 64-66, 73-76 т. 5).

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не належним чином, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 р. (суддя Алексєєв А.П.) у задоволені позову було відмовлено у повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.14 р. визначене рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.14 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013 року скасовано, а справу № 5016/2580/2011(13/173) передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

21.12.2007 р. між позивачем, відповідачем та третьою особою-1 (надалі - позичальники) був укладений генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106, відповідно до якого, позивач зобов'язався надати позичальникам банківські продукти (кредити, кредитні лінії, овердрафти, гарантії) в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі та у договорах, укладених в рамках цього договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктами 1.3, 1.4 договору сторони узгодили, що загальний ліміт активних операцій (та/або ліміт кредитування) позичальників по всім договорам, укладених в рамках генерального кредитного договору, не повинен перевищувати 19 200 000,00 грн. Термін дії договору - до 19.12.2011 р., за умови повного погашення позичальниками зобов'язань (позики, відсотків за користування, комісій, штрафів, пені та інших платежів) за всіма договорами, укладеними в рамках цього договору.

Згідно п. 2.7 генерального кредитного договору сторони встановили, що у відповідності з діючим законодавством забезпеченням даного договору та договорів, укладених в рамках цього договору, є наступне майно: нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; нерухомість, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5; обладнання по виробництву напівфабрикатів; майнові права на поставку обладнання; обладнання ковбасного цеху; фінансова порука гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5

В той же день, 21.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 010/01-02/07-109, відповідно до якого, позивач на положеннях та на умовах цього договору, в рамках генерального кредитного договору № 010/01-02/07-106 відкрив відповідачу невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000,00 грн., строком до 18.12.2011 р., із сплатою 14,75% річних.

Відповідно до п. 9.1 договору, він набув чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення відповідачем заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).

Згідно з пунктом 2.1 кредитного договору, кредитні кошти призначені для рефінансування заборгованості перед ЗАТ "ОТП-Банк".

Пунктами 3.2, 3.3 договору сторони узгодили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за цим договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;

- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом;

- в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування позивачем та інша безспірна заборгованість відповідача за цим договором.

08.12.08 р. відповідач та третя особа-1 (а.с. 141 т. 2) звернулись до позивача, щодо зміни черговості зарахування коштів та просили зараховувати отримані кошти на рахунок погашення кредиту та процентів.

Поясненнями від 31.10.14 р. позивач визнав, що прийняв оферту боржників в частині зміни черги зарахування грошових коштів: в першу чергу - на погашення тіла кредиту, а в другу - на погашення відсотків (а.с. 85 т. 5).

З огляду на викладене, позовні вимоги ґрунтуються саме на такому порядку погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 6.1 договору відповідач зобов'язувався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Відсотки за кредит відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів позивача не пізніше 26-го числа кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається відповідачем у відповідності до графіка погашення заборгованості (а.с. 25-26 т. 1), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у пункті 1.1 цього договору.

У випадку невиконання відповідачем п.п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.6, 6.8, 6.9 цього договору позивач мав право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості відповідача за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції. У разі несвоєчасного погашення відповідачем кредиту або відсотків за його користування у відповідності до ст. 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання та на підставі такого наказу здійснювати погашення заборгованості за кредитом за рахунок коштів відповідача, що знаходяться на його рахунках (п.п. 7.4, 7.5 договору).

15.07.2008 між сторонами підписано додатковий договір № 010/01-02/07-109/1 до кредитного договору № 010/01-02/07-109 від 21.12.07 р., яким змінено пункт 1.1 договору та встановлено, що позивач на положеннях та умовах договору та в рамках генерального кредитного договору від 21.12.2007 р., відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1 200 000,00 грн., строком до 18.12.2011 року із сплатою 18,0% річних.

На виконання кредитного договору від 21.12.07 р., позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 1 200 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 24.12.07 р. (а.с. 65 т. 1).

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, залишок заборгованості станом на 13.12.12 р. складав 675 000,00 грн.

Згідно наданої позивачем виписки банку (а.с. 8 т. 5) за період з 13.12.12 р. по 30.09.13 р. визначену суму було повністю погашено, в зв'язку з чим, позивач зменшив позовні вимоги заявою від 28.10.14 року.

Проте, враховуючи, що погашення відбулося під час розгляду справи, суд вважає, що судові витрати в цій частині слід віднести на відповідача.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 6.1 кредитного договору від 21.12.07 р. відповідач зобов'язувався забезпечити сплату нарахованих позивачем відсотків на умовах, передбачених цим договором, а саме: сплачувати щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів позивача не пізніше 26-го числа кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

У випадку невиконання відповідачем п. 6.1 цього договору позивач мав право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості відповідача за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

За час користування кредитними коштами позивач нарахував відповідач проценти за користування в сумі 823 888,59 грн. за період з 25.12.07 р. по 26.11.12 р., з яких 416 529,20 грн. відповідачем були погашені (а.с. 36-38 т. 5).

Отже, на думку позивача, борг за відсотками складає 407 359,39 грн.

Суд перевірив документи первинного бухгалтерського обліку (а.с. 49-63 т. 5), згідно яких погашення відсотків відбулось в сумі 416 529,20 грн., що визнається сторонами.

Проте, виконавши перерахунок за допомогою програми «Законодавство» версія 2.8.7, суд встановив, що розмір відсотків за визначений період за ставками 14,75% та 18,0%, узгодженими сторонами, складав 822 461,90 грн.

Тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення процентів в сумі 407 359,39 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 405 932,70 грн.

Позивачем за порушення умов кредитного договору № 010/01-02/07-109 від 21.12.07 р. нараховані пеня в сумі 99 799,57 грн., з якої: 66 099,21 грн. - за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 33 700,36 грн. - за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за період з 18.12.11 р. по 13.06.12 р., яка підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.2 кредитного договору сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування, передбачених п.п. 1.1, 6.1 даного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст. 343 ГК України та ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши та перевіривши розрахунок відповідача, суд вважає, що його перерахунок виконано відповідно до ст.ст. 232, 343 ГК України та умов п. 10.2 договору на суму заборгованості 25 000,00 грн. за тілом кредиту, яка виникла з 19.12.11 р. в сумі 1 803,62 грн., а пеня за прострочення сплати нарахованих відсотків за період з 27.11.11 р. по 13.06.12 р. підлягає задоволенню, виходячи з суми фактичного залишку кредитної заборгованості в сумі 885 000,00 грн. та щомісячно нарахованих відсотків за період з 27.11.11 р. по 26.05.12 р., в сумі 2 931,65 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача прийняті судом до уваги частково.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, м. Київ, код 14305909) в особі Миколаївської обласної дирекції (вул. Артилерійська, 19-а, м. Миколаїв) 410 667,97 грн. (чотириста десять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 97 коп.), з яких: 405 932,70 грн. (чотириста п'ять тисяч дев'ятсот тридцять дві грн. 70 коп.) - боргу за відсотками, 1 803,62 грн. (одна тисяча вісімсот три грн. 62 коп.) - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 2 931,65 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять одна грн. 65 коп.) - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 13450,85 грн. (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят грн. 85 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу.

На суму 1 426,69грн. - боргу по відсоткам, 64 295,59 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 30 768,71 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 12.11.2014 р.

Суддя Т.М. Дубова