Судове рішення #3943938
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

 

 

 

У Х В А Л А

 

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

19 серпня 2008 року                                                                    Київ

 

 

 

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

 

 

 

Головуючого  -  судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів       -  Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Чалого С.Я.

 

 

 

 

розглянувши у  попередньому розгляді   касаційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ «Требухівське» на постанову господарського суду Київської області від 20.10.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2007р. у справі за позовом УПФУ в Броварському районі  до Сільськогосподарського ТОВ «Требухівське» про стягнення заборгованості

 

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

 

 

Справа №К-4354/07

Доповідач Фадєєва Н.М.

   

У серпні 2006р. УПФУ в  Броварському районі звернулось до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Требухівське» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату  та доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.. 13 Закону України «  Про пенсійне забезпечення», за період з 26.09.2005р. по 15.02.2006р. в сумі 49 705 грн. 54 коп.

Постановою  господарського суду Київської області від 20.10.2006р. задоволені позовні вимоги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2007р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Київської області від 20.10.2006р. - без змін.

  Не погоджуючись з вищезазначеними   судовими  рішеннями,    СТОВ «Требухівське» звернулося з касаційною скаргою  до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

 

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 року відповідач є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року має сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Згідно п. 2 Розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фак­тичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочій день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до зазначеної інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій

Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач вчасно не здійснював відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в результаті чого за ним утворилася заборгованість за період з 26.09.2005 р. по 15.02.2006 р. в сумі 49705,54 грн. Вказана сума була виплачена Пенсійним фондом України особам, які працювали на СТОВ «Требухівське» і їм виплачено пенсію за віком на пільгових умовах.

Факт виплати зазначеної вище суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача підтверджується наданими позивачем довідкою про суми виплачених пенсій пенсіонерам та розрахункам суми позову.

Як  встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали на посаді тракториста-машиніста, яка дає право на призначення пільгового пенсійного забезпечення відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказані довідки були видані на підставі особових рахунків, відомостей про заробітну плату та картки Т-2.

Судом встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взагалі не працювали на СТОВ «Требухівське», оскільки були звільнені до його створення у 2000 році, і при цьому СТОВ «Требухівське» не є правонаступником КСП «Требухівське».

Але, як свідчать матеріали справи вищевказаним громадянам були видані довідки про те, що вони працювали саме в СТОВ «Требухівське», які завірені підписами директора підприємства, головного економіста та інспектором ВК, а також скріплені печаткою товариства.

Вимогами ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХП встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, судом було зроблено вірний висновок на рахунок того, що нарахування пільгових пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювалися ПФУ на підставі виданих СТОВ «Требухівське» довідок, щодо сумніву з достовірності яких у управління не було жодних підстав.

А тому на підставі вищевказаного та з врахуванням ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» СТОВ «Требухівське» повинно понести матеріальну відповідальність за видачу недостовірних документів і відшкодувати її до УПФУ.

За ст. 17 Закону України № 1058-УІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України №1058 управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду відносно стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в розмірі 49705,54 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується касаційна скарга не є підставою для її скасування.

Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд  апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

      Керуючись ст.ст.  220, 220-1,  221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                       У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ «Требухівське» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 20.10.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2007р.  у справі    228/15 -06А - без змін.

          Ухвала  набирає  чинності  з  моменту  проголошення  і оскарженню  не підлягає.

Судді :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація