ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2008 року Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2006р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13.09.2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про стягнення пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Справа №К-30983/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
09.02.2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідач при начисленні йому до пенсії надбавки за участь в бойових діях, порушив чинне законодавство, а саме ст. 12 ч.4 Закону України ., Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" і ст. 25 п. „ґ" Закону України „ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", чим позивачу було нанесено майнову шкоду. Тому позивач просив суд визнати за ним право на надбавку за участь в бойових діях і зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням права на надбавку за участь в бойових діях: з 11 листопада 2003 року у розмірі 402.00 гри., з 1 січня 2004 року у розмірі 427,03 гри., з 1 січня 2005 року у розмірі 498,00 грн., а також виплатити позивачу суму, недоотриману по надбавці за участь в бойових діях за період з 11 листопада 2003 року, то утворилась у наслідок перерахунку.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 13.09.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2006р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач є майором запасу Збройних Сил України і пенсіонером Міністерства оброни України. В період проходження служби позивач брав участь в бойових діях. Як учаснику бойових дій позивачу 31.10.1997р. було видано відповідне посвідчення НОМЕР_1.
З 11.11.2003р. позивачу Одеським обласним військовим комісаріатом виплачується пенсія за вислугу років з урахуванням надбавки за участь в бойових діях у розмірі 29, 87 грн.
Призначення та виплата до пенсії надбавки за участь в бойових діях визначена до пенсії надбавки за участь в бойових діях визначена і регулюється Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. та Законом України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу внутрішніх справ та деяких осіб» від 09.04.1992р.
Зокрема, частина 4 ст. 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії ї соціального захисту", визнає, що учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове забезпечення, яке виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, п. „г" ст. 25 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" встановлено, що пенсії учасникам бойових дій підвищуються розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996р.. № 831 від 26.07.1996р. і складав 16,62 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р. мінімальна пенсія за віком була встановлена у розмірі 19,91 грн. з 01.10.2003р.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р. розрахунок надбавок і підвищення пенсій по інвалідності здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у сум 19,91 гри. Позивачу в період до 01.10.2003р. виплачувалась надбавка за участь у бойових діях у розмірі 24,93 грн., що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (16.62 : 150%-24,93 грн.), а з 01.10.2003р. - у розмірі 29,87грн., що також відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком (19,91 х 150% - 29.87).
Доводи позивача про те, що розрахунок надбавки за участь у бойових діях з січня 2004р. повинен здійснюватись виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмір 284,69грн., а з 1 січня 2005р. - виходячи з мінімальної пенсії за віком у розмірі 332,00грн. є необґрунтованими.
Дійсно, Законом України „Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004рік" прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлений у розмірі 284,69 грн. на місяць, а ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік" встановлює прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, у розмірі 332 грн. на місяць.
Вищевказаними Законами передбачено розмір прожиткового мінімуму, а ст.ст. 14, 15 розділу „Прикінцеві положення" Закону України „ Про загальнообов'язкові державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., який вступив в дію з 01.01.2004р. зобов'язують Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін привести свої нормативно-правові акти і забезпечити міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади приведення їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом, а також вказує на те, що до приведення законодавства України у відповідність цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосуються у частині, ще не суперечить цьому Закону.
Внаслідок цього склалась невідповідність діючих Постанов КМУ № 342 від 19.03.1996р., № 831 від 26.07.1996р. та № 1 від 03.01.2002р., які до теперішнього часу не приведені у відповідність із Законом України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не скасовані та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, ще згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від і 5.04.2005р. ,.Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ ті деяких інших осіб" статтею 15 Закону України № 2262-ХП передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам та іншим військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами, па яких поширюється дія Закону „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення проводиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19,91грн., встановленого Постановою КМУ № 1 від 03.01.200р., дію якої поширено з 01.10.2003р. на вказаних осіб. Постановою КМУ № 1350 від 27.08.2003р. „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Таким чином, суд на законних підставах відмовив в задоволені позовних вимог відносно перерахунку розміру надбавки за участь в бойових діях згідно ст.. 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і ст. 25 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Закону України від 15.06.2004р. « Про внесення змін в ст.. 43 Закону України « Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», Постанов Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996р, № 831 від 26.07.1996р. № 1 від 03.01.2002р., № 1350 від 27.08.2003р.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2006р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13.09.2006р. у справі № 2а-852/06 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :